Коронавірусна криза, карантин і світовий локдаун актуалізували питання дистанційної взаємодії. Практично всі сфери життя вимушено перейшли в онлайн, і суди не стали винятком. Разом із тим електронне судочинство, зокрема відеозасідання, запускали буквально з коліс. До такої авральної ситуації призвело тривале відкладення запуску ЄСІТС і повноцінного електронного суду. Та все ж процес зрушив з місця і судочинство дедалі більше використовує онлайн-формат. Як суди сприймають та застосовують на практиці таку його складову частину, як електронні докази, «Юридичній практиці» розповів суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Руслан Арсірій.
— Що входить у поняття «електронні докази»?
— В адміністративному судочинстві електронними доказами є не тільки текстові документи, але і будь-яка інформація в електронній формі, що містить дані про обставини справи. Під час окреслення поняття «електронні докази» законодавець зосередився на формі подання інформації та значно розширив визначення електронних доказів порівняно з письмовими.
Зокрема, до переліку електронних доказів входять фотографії, відео- та звукозаписи, вебсайти (їх сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інша інформація, навіть якщо вона не може бути сприйнята людиною безпосередньо. Такі дані можуть зберігатися на картах пам’яті, мобільних телефонах, а також серверах, системах резервного копіювання, флешках, дискетах тощо. Тобто отримання судом електронного доказу нерозривно пов’язано з носієм, хоча при цьому перелік таких носіїв не є вичерпним.
До речі, носії є вже матеріальними доказами і повинні зберігатися судом у справі відповідним чином, на мою думку, як її додаток. Зверніть увагу: жодного копіювання, тобто зміни матеріального носія електронного доказу Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено. Однак на сьогодні потребують чіткого законодавчого врегулювання ці та низка інших, не менш важливих, питань. Наприклад, стосовно переведення паперових документів в їх електронні версії в системі діловодства суду. І якщо електронні докази — це скоріше рідкість у судовому процесі, то переведення паперового документа в електронний (а законодавцем цей процес жодним чином не закріплено) — щоденне нагальне питання роботи кожного суду.
Крім того, з власного досвіду роботи з електронними доказами можу сказати, що учасники процесу досить часто не розуміють фізичних властивостей навіть електронних документів та докорінних їх відмінностей від паперових. Це обумовлено тим, що культура передання інформації на паперових носіях налічує понад 4 тисячі років, водночас електронний документ застосовується менш ніж півстоліття, і досі він не витіснив паперові носії…
— Які електронні докази є прийнятними в адміністративному судочинстві? У яких категоріях справ мають застосовуватися електронні докази?
— Електронні докази в першу чергу повинні відповідати поняттю доказів та вимогам до них, тому сторонам особливу увагу слід приділяти їх правильному отриманню та фіксації.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для її вирішення. Звісно, такі дані чи обставини може бути встановлено також і за допомогою електронних доказів.
Власне, електронні, як і будь-які інші докази, є прийнятними в кожній без винятків категорії адміністративних справ. Суд не може надавати перевагу одним засобам доказування над іншими, тому використання електронних доказів, перш за все, є вибором сторони у справі.
Можу сказати, що найчастіше їх застосовують у податкових спорах, справах за позовами до митної служби та ін.
— Як правильно оформити електронні докази? Чи може суд не прийняти або визнати неналежними електронні докази?
— Електронні докази потрібно подавати в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом. При цьому учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити, що у нього або в іншої особи наявний оригінал електронного доказу.
Електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного доказу (копії).
Власне, електронні докази, як і інші види доказів, оцінюються судом на предмет належності та допустимості за таким алгоритмом: визначення предмету доказування та врахування доказів, що стосуються саме предмету доказування. Наступний досить важливий етап – відсіювання доказів, отриманих із порушенням закону.
Верховний Суд у своєму рішенні від 15 листопада 2018 року №524/5536/17 зазначає, що якщо постанова про притягнення особи до відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено правопорушення, цей доказ є неналежним. Таким чином, порушення, допущені позивачем на стадії збирання доказів, можуть звести нанівець весь процес доказування у справі.
Також слід враховувати, що суд може відхилити певні докази з підстав недопустимості. Що це означає?
Це означає, що не можна, наприклад, зміни в конструкції споруди доводити лише фотознімками на кшталт «було — стало». На це повинні бути підтверджувальні документи, завірені належним чином. Відповідальною установою має бути проведено відповідні заміри, розрахунки, складено акти. За складністю такої роботи її можна прирівняти до експертного дослідження.
Важливе завдання представників — учасників процесу – переконати суд у тому, що саме цей наданий ними доказ не тільки повинен бути врахований під час прийняття рішення судом, але й підтверджує їх доводи. Суд зі свого боку, як я вже зазначав, перевіряє їх на відповідність поняттю доказів та правильність їх фіксації.
Кодекс адміністративного судочинства України регулює процес дослідження деяких електронних доказів, зокрема відтворення звукозапису і демонстрації відеозапису. Законодавцем чітко закріплено, що це повинно відбуватись в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні. У протоколі судового засідання фіксують основні технічні характеристики обладнання та носіїв інформації із зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує пояснення учасників справи. У разі потреби відтворення звукозапису і демонстрацію відеозапису може бути повторено повністю або в певній частині. З метою з’ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста.
Однак залишається відкритим питання: яким чином потрібно досліджувати, наприклад, бази даних, подані до суду як електронні докази? Це може бути велика за обсягом інформація, для зчитування якої нерідко треба застосувати сторонні програми. Неврегульованими залишаються випадки, коли вручення копій доказів іншій стороні передбачено, але неможливо через встановлення обмежень доступу до таких документів.
Досі залишається незрозумілим, чому звукозапис судового засідання не використовується в судовому процесі як електронний доказ, адже він містить чітко зафіксовану позицію сторін, їх свідчення та іншу важливу інформацію. До речі, пояснення представників в адміністративному процесі також не включено до переліку засобів доказування, а всі клопотання вони мають подавати в письмовій формі.
Зазначимо, що ДСА дозволила надавати запис судового засідання в електронному вигляді (прим. ред.).
— Електронні докази і електронний суд: чи можна надіслати електронні докази через особистий кабінет?
— Пропоную розглянути «Електронний суд» лише як один із модулів ЄСІТС, за допомогою якого сторони та суд повинні комунікувати між собою. Відбуватися це повинно через електронні кабінети користувачів та суддів. Нині, до слова, функціонування електронних кабінетів суддів не забезпечено розробниками, що практично унеможливлює повноцінну роботу «Електронного суду». Передбачається, що за допомогою підсистеми користувачі також мають отримувати доступ до інформації, яка накопичується, зберігається та обробляється в інших частинах (підсистемах) ЄСІТС, зокрема в програмах АСДС діловодства суду (ДСС, Д3 та ін.).
Повертаючись до особливостей будь-якого електронного контенту, зазначу, що він є досить мобільним, рухливим та легко змінюваним. Тому, наприклад, аналоговий аудіозапис (на плівці) має бути належним чином переведено в електронний доказ (оцифровано). Однак треба розуміти, що не кожен аудіо-, відеофайл автоматично стає електронним доказом, його потрібно зберегти в такий спосіб, щоб у суду не було сумнівів у його цілісності.
Ще один важливий момент – будь-який документ, що передається через ланцюг чи систему пристроїв, проходить цілу низку копіювань (це обумовлено функціоналом мереж). І під час оцінювання такого доказу суддя повинен бути впевнений, що файл не змінювався під час транспортування за допомогою, наприклад, «Електронного суду». Для електронного документа це питання вирішується завдяки застосуванню електронно-цифрового підпису. На початку руху документа особа скріплює його своїм ЕЦП (знерухомлюючи таким чином його структуру), і одержувач, перевіривши ЕЦП, може бути впевненим, що документ справді має такий вигляд, у якому його було відправлено.
— Як часто адміністративні судді мають справу з електронними доказами?
— Нині електронні докази в адміністративному процесі скоріше рідкість, ніж правило.
На жаль, у законодавстві є багато прогалин. Не визначено порядок збирання та забезпечення доказів у електронній формі, способи їх дослідження, процедури встановлення особи, відповідальної за розміщення інформації (ідентифікації). Оскільки законодавець обмежився загальними принципами застосування такого виду доказів, на практиці виникає чимало питань щодо їх використання від суто технічних до юридичних.
Одним із нагальних питань, яке потребує першочергового вирішення, на мою думку, є закріплення чіткого порядку поводження з електронними документами як однією зі складових частин доказування.
Я вважаю, що потрібно чітко закріпити в нормативних документах властивості, можливості транспортування, особливості переведення електронної версії документа в паперову і навпаки тощо. Це повинен бути сталий алгоритм роботи, зрозумілий усім — як учасникам процесу, так і суддям і працівникам судів. А вже на цьому фундаменті слід проводити далі роботу з електронними доказами.
— Які б ви дали практичні поради юристам і широкому загалу щодо правильного збирання і оформлення доказів? Коли традиційні матеріали краще замінити на електронні докази?
— Я розумію, що тепер, у період тривалого карантину, коли багато адвокатів перейшли на віддалений режим роботи, питання електронних доказів набуло особливої актуальності. Однак, як я вже зазначав, електронні докази – це перш за все засоби доказування, і вони повинні бути оформлені таким чином, щоб сприяти всебічному та повному розгляду справи.
Безумовно, сторонам потрібно в першу чергу відштовхуватися від законодавчого регулювання електронних доказів. Якщо в суду буде сумнів у законності того чи іншого електронного доказу і не буде надано інших доказів на підтвердження певної обставити, то вірогідність того, що електронний доказ буде судом відхилено, досить велика.
Через особливості електронного доказу, про які ми з вами говорили, його можна легко спростувати формальним шляхом, а саме – через неправильне збереження, копіювання чи передавання.
Питання ставила і підготувала Марина ЯСИНСЬКА
