Робоча група Верховної Ради з напрацювання законів про врегулювання конституційної кризи в Україні подала перші домовленості. Про них 27 листопада у Facebook написала представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря.
За її інформацією, група домовилася про відновлення відповідальності за брехню в деклараціях або за недекларування. Відповідальність за брехню і ненадання має бути кримінальною.
«Поріг, із якого настає кримінальна відповідальність, збільшено із 250 прожиткових мінімумів (приблизно 500 тис. грн) до 500 (більше ніж 1 млн грн). Неподання декларації може бути кримінальним проступком, а не злочином. Позбавлення волі не буде, передбачено лише штрафи, громадські роботи та позбавлення права обіймати посади», – зазначено в пості.
Робоча група також запропонувала відновлення повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції з декларування суддів та держслужбовців і вдосконалення діяльності Конституційного Суду.
https://www.facebook.com/olga.sovgiria/posts/3450109865106182
Голова НАЗК Олександра Новіков під постом написав, що рішення групи – «не про запобігання корупції».
«Імітація повернення відповідальності за неподання декларації, тепер вигідніше її не подати, ніж подати, таким чином приховати статки. Це точно не про запобігання корупції», – сказав він.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції в зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Тупицький заявляв, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. Він стверджує, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що стосовно нього можуть вести різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
3 листопада Рада закликала 11 суддів КСУ, які голосували за скасування частини антикорупційних норм, піти у відставку. 4 листопада 226 нардепів підписали і передали у КСУ заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження.
