Головною проблемою Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) є його директор Артем Ситник. Про це 28 листопада заявив виданню «Закон і бізнес» заступник глави Офісу президента (ОП) України Олег Татаров.
«НАБУ – це не українська історія, яка, на жаль, знаходиться за межами нашої країни. Можна виходити з різними законодавчими ініціативами, але корінням проблем в антикорупційній політиці держави є саме Артем Ситник», – сказав він.
Заступник глави ОП вважає, що очолювати антикорупційне бюро у Ситника немає морального права у зв’язку з тим, що його визнано корупціонером, а також через незаконне призначення на посаду, про що ухвалив рішення Конституційний Суд України.
«Також навколо Ситника розслідується низка кримінальних проваджень. За рішенням суду слідчі досліджували електронну кореспонденцію Ситника та встановили, що він впливав на ухвалення рішень господарськими судами в інтересах своїх близьких та друзів», – пояснив Татарів.
Національне антикорупційне бюро України створили 2015 року. З моменту заснування його очолює юрист Артем Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, вчиненим високопосадовцями.
6 вересня 2019 року Сарненський районний суд Рівненської області визнав Ситника винним у порушенні визначених українським законодавством обмежень щодо одержання подарунків через незазначену в декларації керівника НАБУ інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях «Поліське-Сарни» в період із 2017-го до 2019 року.
Ситник оскаржив рішення суду першої інстанції в Рівненському апеляційному суді, проте скарга директора НАБУ була відхилена. Після цього Ситника внесли до реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення. 2020 року він оскаржив рішення українського суду в Європейському суді з прав людини.
Ситник звинувачував в організації цієї справи міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. На його думку, це помста за так звану справу про рюкзаки, у якому фігурував син Авакова Олександр.
У травні 2020 року в КСУ надіслали подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п’ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.
28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.
Водночас у КСУ підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, що виникли унаслідок виконання Ситником посадових обов’язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський пояснив, що рішення КСУ не несе загрози справам, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, вважатимуться легітимними й конституційними.
НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства.
16 вересня КСУ визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ, зокрема положення про наділення президента України повноваженнями створювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності й затверджувати положення про Раду громадського контролю та про порядок його формування.
У НАБУ заявили, що через рішення КСУ поза законом опиняться аудит і призначення очільника бюро.
Президент Володимир Зеленський на онлайн-зустрічі з послами G7 19 листопада заявляв, що директор НАБУ Ситник залишиться на посаді після 16 грудня, а рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними низки окремих положень закону про НАБУ поки не створює загроз, які можуть вплинути на легітимність бюро і його керівника.
27 листопада у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №4437, який передбачає внесення змін до закону про НАБУ, згідно з якими парламент зможе звільняти директора Нацбюро за наявності підстав, передбачених у законі.
Голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія повідомив, що всі парламентські фракції підтримують ухвалення законопроєкту про процедуру звільнення директора НАБУ.
