Заява заступника керівника Офісу президента України Володимира Зеленського Олега Татарова про діяльність Національного антикорупційного бюро є його особистою думкою і не відображає офіційної позиції президента. Про це 29 листопада повідомили у пресслужбі Офісу президента.
«За словами керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, позиція щодо підтримки цілісності, незалежності та ефективності антикорупційної системи в Україні, яка була висловлена на останньому засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики, незмінна, і лише ця позиція є пріоритетною в команді президента Володимира Зеленського«, – йдеться в повідомленні.
Татаров повністю підтримує вектор президента на співпрацю з міжнародними партнерами для зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів, повідомили у пресслужбі.
«Учора я висловив свою особисту думку, яка жодним чином не впливає на мою підтримку всіх законодавчих ініціатив президента щодо зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів«, – пояснив Татаров.
Зеленський повідомляв, що визнання неконституційними окремих положень закону «Про Національне антикорупційне бюро України», хоч і створювало загрозу для роботи НАБУ, але не змогло зруйнувати легітимності та незалежності як Національного антикорупційного бюро, так і його чинного директора.
«Найближчим часом цей закон буде вдосконалено для його повної відповідності Конституції України«, – додали у пресслужбі.
Раніше Татаров заявив, що директора НАБУ Артема Ситника незаконно призначили на посаду і він має піти у відставку. На його думку, Ситник не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави.
НАБУ створили у 2015 році. Від моменту заснування його очолює юрист Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, вчиненим вищими посадовими особами.
6 вересня 2019 року Сарненський районний суд Рівненської області визнав Ситника винним у порушенні визначених українським законодавством обмежень щодо отримання подарунків через невказану в декларації глави НАБУ інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях «Поліське-Сарни» в період із 2017-го до 2019 року.
Ситник оскаржив рішення суду першої інстанції в Рівненському апеляційному суді, проте скаргу директора НАБУ відхилили. Після цього Ситника внесли до реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення. У 2020 році він оскаржив рішення українського суду в Європейському суді з прав людини.
Ситник звинувачував в організації цієї справи міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. На його думку, це помста за так звану справу про рюкзаки, в якій фігурував син Авакова Олександр.
У травні 2020 року до КСУ надійшло подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п’ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.
28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.
Водночас у КСУ підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок виконання Ситником посадових обов’язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський пояснив, що рішення КСУ не несе загрози справам, які розслідує антикорупційне бюро: всі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, вважатимуть легітимними і конституційними.
НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства.
16 вересня КСУ визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ, зокрема положення про надання президенту України повноважень створювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності і затверджувати положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування.
У НАБУ заявили, що через рішення КСУ поза законом опиняться аудит і призначення глави бюро.
Зеленський на онлайн-зустрічі з послами G7 19 листопада заявляв, що директор НАБУ Ситник залишиться на посаді після 16 грудня, а рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними низки окремих положень закону про НАБУ поки не створює загроз, які можуть вплинути на легітимність бюро і його глави.
27 листопада у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №4437, який передбачає внесення змін до закону про НАБУ, згідно з якими парламент зможе звільняти директора Нацбюро за наявності підстав, передбачених у законі.
Голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія повідомив, що всі парламентські фракції підтримують ухвалення законопроєкту про процедуру звільнення директора НАБУ.
