З огляду на все, «інтелектуальний локдаун» – це коли твоя власна думка не збігається з твоєю офіційною позицією.
Важко так жити. Внутрішньо ти проти світових лаштунків, рептилоїдів і підступного Сороса. А офіційно змушений говорити, що за все добре, проти всього поганого, розмовляти англійською і показувати, що готовий грати за правилами, щоб кляті буржуїни дали тобі грошей.
Внутрішньо ти розумієш, що корупція – це нормально, і взагалі – традиція, а офіційно змушений обіцяти з нею нещадно боротися.
Внутрішньо ти розумієш, що Національний банк створено, щоб друкувати гроші і підтримувати вітчизняного виробника, особливо виробника серіалів, а офіційно змушений завіряти, що незалежність Національного банку для тебе святе і ти підтримуєш політику інфляційного таргетування (що б це таке не було насправді) .
Внутрішньо ти розумієш, що платити за боргами – це моветон, і кидати кредиторів є річ абсолютно нормальна, а офіційно змушений говорити, що завжди виконуватимеш свої зобов’язання, оскільки треба брати нові гроші в борг, щоб було чим платити пенсії.
Внутрішньо ти хочеш дивитися серіал «Свати», а змушений писати, що немає нічого геніальнішого, ніж «Хід королеви» ( «Ферзєвий Гамбіт»).
Внутрішньо ти ненавидиш ці електронні декларації й ту людину, яка їх вигадала, а зовні змушений обіцяти повернути обов’язково електронне декларування і навіть передбачити покарання для тих, хто буде це правило порушувати.
Це ж яка психіка таке витримає. Мозок кипить. Доводиться вводити локдаун.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
