Закон про відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування є тимчасовим компромісним варіантом. Про це 4 грудня заявив представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський в ефірі каналу «Україна 24».
«За великим рахунком саме можливість або неможливість позбавлення волі за недостовірне декларування – це і було каменем спотикання серед різних політичних сил. Робоча група, яка розробила варіант, що не містить позбавлення волі, включала в себе представників різних політичних сил, а президент України Володимир Зеленський зареєстрував свій законопроєкт, який передбачав позбавлення волі», – заявив він.
Веніславський зазначив, що президентський законопроєкт багато фракцій сприйняло як «вихід за рамки домовленостей», досягнутих на робочій групі. У зв’язку із цим на голосування Раді запропонували погоджений варіант, який нардепи підтримали за основу й у цілому, додав він.
Законопроєкт №4460 підтримало 287 депутатів, утрималося – п’ятеро, не голосувало четверо, були відсутніми 44.
«Якщо говорити про позицію президента Зеленського, то він налаштований досить категорично. Але поки погодилися на компромісний варіант, щоб узагалі проголосувати та повернути відповідальність. Щодо справ, за якими велося розслідування і які припинилися після рішення КСУ, щодо них уже ніякої юридичної відповідальності не буде», – сказав Веніславський.
Водночас, сьогодні голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков надіслав Зеленському лист із проханням накласти вето на законопроєкт №4460 про відповідальність за брехню в деклараціях, оскільки він не передбачає позбавлення волі для посадовців, які навмисне не подають декларації або вказують в ній неправдиві дані. На думку Новікова, це суперечить загальноприйнятій міжнародній практиці.
Конституційний Суд України (КСУ) 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
НАЗК у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький заявляв, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання Ради нацбезпеки і оборони України, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня Зеленський зареєстрував у Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. Він стверджує, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що стосовно нього можуть вести різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 2 листопада на зустрічі з парламентською фракцією «Слуга народу» президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.
Тоді ж спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України «Про запобігання корупції». 3 листопада документ підтримав профільний комітет.
