Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба впевнений, що Україні вдасться уникнути втрати безвізового режиму з Євросоюзом. Про це він сказав у інтерв’ю «РБК-Україна», яке вийшло 7 грудня.
«У день проголошення рішення Конституційного Суду [про скасування низки положень антикорупційного законодавства] КСУ дійсно поставив Україну своїм рішенням на край прірви, внизу якої було написано «втрата безвізу». І пальці вже висіли над прірвою. Потім, завдяки рішенням президента, РНБО і Кабміну, Україна відійшла від краю цієї прірви. Але якщо ситуація не буде виправлена, і негативні наслідки рішення КСУ не будуть систематично подолані, усі ці проблеми можуть бути констатовані в наступному звіті Єврокомісії про функціонування безвізу», – сказав Кулеба.
Він упевнений, що навіть якщо така констатація буде, це не означатиме втрату безвізу.
«Бо рішення про позбавлення безвізу – це політичне рішення. В усякому разі, можу запевнити, що президент України абсолютно налаштований не допустити такого сценарію. Не заради задоволення вимог Євросоюзу, а заради України та її розвитку», – сказав глава МЗС.
11 травня 2017 року Рада Європейського союзу ухвалила рішення про скасування віз для короткострокових поїздок для громадян України. За місяць безвізовий режим набув чинності.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевіряти, зберігати та оприлюднювати. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Тупицький сказав, що НАЗК навмисно «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким запропоновано визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. Тупицький заявив, що змінення складу КСУ може привести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що стосовно нього можуть вести різні провокації, наприклад йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
Тоді ж спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України «Про запобігання корупції». 3 листопада документ підтримав профільний комітет.
226 нардепів підписали і передали до Конституційного Суду України заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження. Водночас наголошено, що вона стосується не всіх суддів: депутати мають намір домогтися відставки 11 суддів, які підтримали рішення про скасування частини положень антикорупційних законів.
4 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який вводить покарання за недостовірне декларування. Він передбачає штрафи, громадські роботи й обмеження свободи, але не позбавлення волі, як було раніше. У НАЗК закликали президента ветувати документ.
