Коли мені кажуть: «Як же так? Ти ганиш Росію!», Я відповідаю, що ганю не країну Росія, а державу Росія
Днями «Царьград» опублікував цікавий список. Список головних русофобів. Зараз ми його розберемо. Але спершу я скажу кілька слів про те, що ж собою являє цей російський інформаційно-аналітичний інтернет телеканал. «Царьград» заснував 2015 року російський бізнесмен, мільярдер, або як його ще називають – православний мільярдер (гарне поєднання) Костянтин Малофєєв. Той самий, якого вважають – і небезпідставно – одним із головних спонсорів тероризму на окупованому Росією Донбасі.
Зараз цей телеканал заблоковано в YouTube, але виходить інтернет-версія. «Царьград» позиціонує себе, як, цитую, «перший російський консервативний інформаційно-аналітичний телеканал. Тісно співпрацює з російськими громадськими, культурними і релігійними організаціями, зокрема з Російською православною церквою. На каналі критикували чинну владу, але не президента РФ Володимира Путіна».
Тепер переходимо до головного – список головних русофобів. Автор «Царьграда» пише: «Багато нинішніх діячів (у лапках і без) ніяк не дозволяє про себе забути, періодично випорскуючи отруту – часто присмачену страхом – на адресу Росії».
Ну, і ось рейтинг головних русофобів на думку «Царьграда». Тут, зокрема, Анатолій Чубайс, Герман Греф, Олексій Навальний, Гаррі Каспаров, Віктор Шендерович і Дмитро Биков. Це доморощені, як пише «Царьград«, русофоби.
А другий розділ цього списку – закордонні русофоби. Хто ж тут? Президент Туреччини Реджеп Ердоган, президент України Володимир Зеленський, український журналіст Дмитро Гордон, Джо Байден, Гілларі Клінтон, Михайло Саакашвілі. Чудова компанія так званих русофобів.
А тепер кілька слів про те, що ж таке русофоби та русофобія. «Русофобія – упереджене, підозріле, неприязне, вороже ставлення до Росії, росіян. Специфічний напрям в етнофобії. У вужчому сенсі – страх перед Росією або курсом зовнішньої російської політики. На думку деяких фахівців, русофобія, як і антисемітизм, на відміну від більшості інших національних фобій, часто виступає як цілісна ідеологія, як особливий комплекс ідей і концепцій, що має свою структуру, систему понять, історію генези й розвитку. А також свої типові вияви. Водночас русофобія зустрічається серед самих росіян. Тобто виступає не як ксенофобія, а як російське самоненависництво «. Відповідно, зрозуміло, хто такі русофоби.
І ось тут я хочу сказати, що є навіть види русофобії. Низова, масова русофобія – це негативне ставлення до росіян, яке існує в широких верствах населення. І елітна, політична русофобія – антиросійські дії влади певної держави чи регіону.
Я маю сказати, що ніколи не був русофобом. Я незмінно з великою симпатією ставлюся до росіян як нації. Я вважаю великою російську мову і великою – російську культуру. Я, не соромлячись, кажу про це в Україні та за її межами.
Коли мені кажуть: «Як же так? Ти ганиш Росію!», Я відповідаю, що ганю не країну Росія, а державу Росія. І це дуже важливо – розділяти ці два поняття: країна Росія, її народ і держава Росія.
Російську мову не приватизували держава Росія, Путін чи Шойгу
Країна Росія складається з людей різних національностей. Зокрема там проживає величезна кількість українців. Я думаю, що кілька мільйонів точно. Як можна ставитися з ненавистю до будь-якої національності? Хай там росіяни, українці, євреї, поляки, киргизи, вірмени, азербайджанці, чеченці – будь-яка інша національність. Як можна не любити когось за його приналежність до тієї чи іншої нації? Це властиво людям диким, малоосвіченим, печерним. Тому я дуже добре розумію, що є люди, до яких не можна відчувати ненависті тільки тому, що вони росіяни чи громадяни РФ.
Є російська мова – повторюю, велика мова – якою я розмовляю з дитячих років. Водночас я прекрасно знаю і люблю українську мову. І часто переходжу на українську мову, коли є відповідна компанія або просто хочеться поговорити українською. Але моя рідна мова – російська. І в Києві – у місті, у якому я народився, ріс і живу донині – більшість людей говорила й досі говорить російською. Як би комусь не хотілося сказати, що це місто якоїсь ненависті до росіян – цього немає. Повторюю, більшість людей говорить російською і вважає російську мову своєю рідною.
Іноді доводиться чути з Росії гнівні окрики: «Що ж ти такий український патріот, а говориш російською?». Я хочу нагадати, що російську мову не приватизувала держава Росія і, зокрема, Путін чи Шойгу, або хтось ще з російської керівної верхівки. Так само, як англійську мову не приватизувала Англія чи іспанську – Іспанія. Ці великі мови належать людству. Це частина світової культури. І те, що російська мова видається мені потужним засобом міжнаціонального спілкування – це чудово.
І велику російську культуру не приватизував Путін, не приватизувала держава Росія – вона належить усім. І мова Чехова і Достоєвського, Толстого і Пастернака, Цвєтаєвої та Мандельштама – вона не належить Кремлю. Вона належить усім.
І великі фільми російських режисерів, великі картини, твори мистецтва російських художників – вони не є власністю керівної верхівки держави Росія. Вони належать людству. Це що стосується російської культури, російської мови і росіян як нації – великої нації, без сумніву, і населення РФ, яке представляє величезну кількість інших національностей.
Тепер що стосується держави Росія. Держава Росія в особі свого керівництва, своєї армії, ФСБ, ГРУ, каральних служб, наймерзеннішої, моторошної, антилюдської, людиноненависницької пропаганди – ось це вороги України, мої особисті вороги. Це комплекс людей і органів влади, які скоїли щодо моєї країни, моєї батьківщини, варварську агресію.
Україна і Росія, український і російський народи були дуже близькими. Ми були справжніми братами, відчували одне до одного величезну симпатію, почуття дружби, у нас було взаємопроникнення культур і людей. Це і змішані сім’ї, і поїздки, і спільність інтересів, філософій. Водночас українці, росіяни та білоруси – це три різні народи. Дуже близькі, дуже схожі один на одного, але різні.
Росія відкрила «скриньку Пандори» і буде за це платити
І як можна було 2014 року, будучи братами, прийти до нас із війною? Як можна було відібрати в України нашу територію? Як можна було анексувати Крим, незаконно, наплювавши на міжнародне право і розтоптавши всі міжнародні правила, прийняті в цивілізованому світі? Як можна було розв’язати війну на Донбасі, відняти частину Донбасу?
І слава богу, що не справдилися путінські плани зі створення так званої держави «Новоросія». Коли вище керівництво Росії хотіло прибрати під себе, забрати в України Крим, Донецьку, Луганську, Харківську, Одеську, Дніпропетровську, Запорізьку, Миколаївську та Херсонську області. Слава богу, що ці плани не стали реальністю.
Проте вже шість років, із 2014-го до 2020-го (хоча вже навіть сім років – до початку 2021 року) ми перебуваємо у стані війни з нашими колишніми братами. У нас 14 тис. убитих на Донбасі. У нас розірвана економіка, розірвані сім’ї, мільйони біженців, у нас хаос – через те, що Росія, будучи братом України, повелася щодо неї по-скотськи.
Тому повторюю, одна річ російська мова і російська культура, ставлення людей одне до одного, і зовсім інша – відносини держав.
Що зробив Путін, його товариші та його команда? Вони на довгі роки й десятиліття посварили найближчих сусідів, народи, які століттями жили разом і дружили.
Багато хто сьогодні грає під дурочку й каже: «Та що там? Ми прийшли і забрали своє». Друзі, існують правила, міжнародні норми і право. Колись Крим був частиною Росії у складі СРСР. 1954 року Крим згідно з усіма юридичними правилами передали до складу Української РСР. Коли розвалився Радянський Союз, було вирішено зберегти новоутворені держави в кордонах союзних республік.
1994 року Україна віддала третій за величиною у світі ядерний потенціал в обмін на гарантії суверенітету і територіальної цілісності, які їй надали ядерні держави – США, Росія і Великобританія. Цю угоду було оформлено Будапештським меморандумом. Цього мало? Що ще має статися, щоб Росія дотримувалася правил, а не поводилася як дикий ведмідь у лісі? Якщо говорити так, то що залишається робити німцям? Забрати Калінінградську область, яка була Кенігсбергом? Що залишається японцям – забрати Сахалін і Курили? А фінам – забрати Карелію? Що далі буде? Бардак, хаос?
Росія відкрила «скриньку Пандори» і буде за це платити. Держава Росія, підкреслюю. Але те, що буде відбуватися з державою Росія, на жаль, ляже тягарем на народ Росії. Тому що це буде посилення санкцій, міжнародне презирство до загарбників, агресорів. І, на жаль, простих росіян будуть ототожнювати з агресорами.
Я дуже хочу ще раз підкреслити, що прості українці не відчувають жодної ненависті до простих росіян. Але відчувають ненависть до держави-агресора, держави-загарбника. І тому, фіналізуючи все мною сказане, я хочу сказати: ніколи я не був русофобом, і русофобів у нас у країні практично немає. У нас є люди, які не пам’ятають споріднення, не люблять свою батьківщину і готові прислужувати кому завгодно за гроші. І є люди, які є не показними, а справжніми патріотами своєї країни. І вони ніколи не пробачать варварства і свинства до своєї батьківщини. І до русофобії це не має жодного стосунку.
ВІДЕО
Джерело: «ГОРДОН»
