У Конституційному Суді України заявили, що вивчають висновки Венеціанської комісії, які стосуються рішення КСУ щодо антикорупційного законодавства. Про це йдеться в заяві суду, опублікованій на його сайті.
«Висновок [Венеціанської комісії] містить низку критичних зауважень до вказаного рішення, зокрема, щодо аргументації в мотивувальній частині, порядку вирішення конфлікту інтересів по заявленим відводам суддів, можливих наслідків щодо прийнятого законодавства по боротьбі з корупцією та інших питань. Усі вони вивчаються суддями Конституційного Суду України для обліку при подальшому напрацюванні рішень», – ідеться в повідомленні.
Водночас у КСУ підкреслили, що висновок Венеціанської комісії підтверджує легітимність рішення суду й обов’язковість його виконання.
Також у суді зазначають, що ні Венеціанська комісія, ні Генеральний директорат із прав людини та верховенства права Ради Європи не дійшли висновку, що склад КСУ необхідно міняти.
Перший терміновий висновок, що стосується КСУ, Венеціанська комісія оприлюднила 9 грудня. Комісія розкритикувала рішення КС України про скасування частини положень антикорупційного законодавства, але підкреслила: конституційної ролі КСУ необхідно дотримуватися і Верховна Рада має виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба з корупцією, зокрема в судовій системі.
У другому терміновому висновку щодо реформи Конституційного Суду України, опублікованому 10 грудня, Венеціанська комісія розглядає рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року як вказівку на те, що реформа КСУ є виправданою.
Обидва висновки Венеціанська комісія підготувала на запит президента України Володимира Зеленського.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкт до рішення Венеціанської комісії.
КСУ складається з 18 суддів – по шість призначає президент України, Рада і з’їзд суддів України. Наразі у відомстві працює 15 суддів. Із трьох вакантних посад дві призначають за квотою Верховної Ради. Цих вакансій не заповнюють уже приблизно рік, розповідав Тупицький. На засіданні 6 листопада парламент не зміг призначити суддів за своєю квотою.
