9 грудня у прес-центрі “Українських новин” відбулася презентація досліджень незалежних аналітичних центрів з приводу вимоги локалізації в публічних закупівлях. Свої напрацювання презентували аналітичний центр Федерації роботодавців України, Центр розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine, “Укрпромзовнішекспертиза”, GROWFORD Institute та аналітичний центр Industry4Ukaine.
Нардеп Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету економічного розвитку ВРУ, співавтор профільного законопроекту на початку заходу зазначив, що локалізація – один із широко розповсюджених у світі інструментів підтримки переробної промисловості. Промисловість дає в Україні роботу 2.5 мільйонів людей. Це сфера масової зайнятості з високими зарплатами ( вищі — лише у IT, банківській сфері, авіаційній та оборонній галузях). Це також сфера «білих зарплат», що дуже важливо для місцевих бюджетів.
Читайте також: Федерація роботодавців України презентувала сайт присвячений машинобудівній галузі України
Саме тому законопроект про локалізацію №3739, який наразі очікує на друге читання у Верховній Раді, є настільки важливим для розвитку економіки України.
У рамках документу передбачається запровадження обов’язкової вимоги щодо наявності місцевої складової в товарах для цілей участі в тендерах публічних закупівель наземного громадського транспорту, рухомого складу залізниці, комунальної техніки, будівельної техніки, техніки спеціального призначення, обладнання, продукції енергетичного машинобудування.
Публічні закупівлі в середньому в світі складають приблизно 10-15% від ВВП, зазначив він. Показник проникнення імпорту в публічні_закупівлі в Україні є чи не найвищим в світі – це 38%, тоді як в інших країнах світу, наприклад, в США, Європі, інших країнах він не перевищує 7-10% максимум. В Україні інструмент публічних закупівель не використовується для розвитку економіки, промисловості та зайнятості.
А тим часом дослідження центром ефекту від впровадження закону про локалізацію з наступними очікуваними результатами від його реалізації дало наступний прогноз:
+ 3.9% зростання ВВП + 8.17% зростання податкових надходжень до бюджету + 62.5 тисяч нових робочих місць + 10.7% зростання продукції переробної промисловості.
Директор аналітичного центру Федерації роботодавців України Володимир Панченко розповів, що постійний контакт ФРУ з промисловцями, зокрема, фіналізується в дослідженні Індексу впевненості бізнесу, яке здійснюється за підтримки Конфедерації промисловості Данії.
Саме тому Федерація є одним із співавторів цієї ініціативи. І вже 150 тисяч працівників компаній-членів ФРУ поставили свої підписи під зверненням до керівництва країни з вимогою прийняти законопроект №3739.
Читайте також: Український виробник військового обладнання представив перший вітчизняний кисневий концентратор «БРІЗ-20» (ФОТО)
Також створено портал для тих, хто хоче знати більше про можливості українського машинобудування та локалізацію виробництва в Україні. Сайт демонструє потенціал вітчизняних підприємств у 4-х категоріях машинобудування, що підлягають локалізації виробництва – http://localization.fru.ua/.
Також на сайті є мапа локалізації, яка показує кількість та основні можливості українських підприємств, що виробляють продукцію у запропонованих законопроектом напрямках машинобудування, або є постачальниками матеріалів та комплектуючих. І ця мапа щодня доповнюється, зокрема і самими виробниками через окрему форму.
Все це наочно демонструє реальну підтримку законопроекту представниками промисловості. Адже за кожною позначкою на цій мапі – конкретне підприємство, яке створює робочі місця, сплачує податки та розвиває економіку країни.
Читайте також: Технічне переоснащення – один з вагомих кроків у напрямку освоєння європейського рівня виробництва (ФОТО)
Застосування критерію місцевої складової не призведе до зростання цін, як стверджують опоненти локалізації, каже керівник ДП «Укрпромрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк. Для основної частини продукції кількість українських виробників перевищує 5, що збереже високий рівень конкуренції. Також зростання ціни на продукцію машинобудування в публічних закупівлях буде обмежуватися зобов’язаннями організаторів тендерів щодо витрат і ціни в рамках їхніх фінпланів та планів закупівель. Неринкове збільшення ціни унеможливить здійснення закупівлі, тому буде стримувати українського виробника від цього.
Згідно з оцінками GROWFORD Institute введення в дію положень законопроекту №3739 зумовить можливість досягнення приросту реального ВВП на 0,5% протягом першого року після запровадження вимог щодо локалізації, зазначив Костянтин Швабій, експерт Growford Institute.
Читайте також: Локалізація захистить ринок комунальної техніки України від демпінгового імпорту
Україна наразі сильно постраждала від пандемії та глобальної економічної кризи і не отримала бажаної підтримки від ЄС як партнера у рамках Європейської політики сусідства. Тому наша держава могла б претендувати на застосування в кризовий і посткризовий періоди певних заходів політики розвитку, які тимчасово можуть відходити від загальних принципів чи правил, наголошують у GROWFORD Institute.
Різні аналітичні центри, різні підходи та інструменти економічного аналізу, але порядок висновків співпадає:
Потреби в модернізації громадського транспорту, залізничного транспорту, комунальної техніки та енергетичному обладнанні на наступні 5 років оцінені в 150 млрд грн. В Україні найвищий в світі рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі – від 36 до 40 відсотків (в світі в середньому до 10%); Наявна конкуренція серед вітчизняних виробників предметів публічних закупівель, передбачених законопроектом #3739; •акон про локалізацію має найбільш глибоку незалежну економічну експертизу та є найбільш вагомим для економічного розвитку країни: збільшення ВВП майже на 4%, збереження понад 200 тис та створення панд 50 тис нових робочих місць! Відповідає кращим світовим практикам розвитку переробної промисловості та стимулювання зайнятості, цілям сталого розвитку та узгоджується із міжнародними зобов`язаннями України у рамках торговельних угод.
