На площі Республіки в Єревані 22 грудня відбувся мітинг «Руху за порятунок Вітчизни», який вимагає відставки прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. Про це повідомляє «Радіо Азатутюн».
Представники «Руху за порятунок Вітчизни», до якого входить 16 опозиційних партій, вважають Пашиняна відповідальним за підсумки війни в Нагірному Карабасі, у якій вірменська сторона зазнала значних територіальних та людських утрат. Вони також критикують чинну владу за нездатність упоратися з наслідками війни.
Опозиційні сили заявляють про необхідність зміни Пашиняна на тимчасового прем’єра, висуваючи кандидатуру Вазгена Манукяна, який обіймав посади прем’єр-міністра і міністра оборони Вірменії на початку 1990-х. «Рух за порятунок Вітчизни» заявляє, що в разі призначення Манукяна на посаду прем’єр-міністра уряд перехідного періоду буде діяти протягом року, після чого відбудуться позачергові вибори до парламенту, у якому Манукян і його партія брати участь не будуть.
Також ці партії закликали народ до загальнонаціонального страйку, додає «Радіо Азатутюн». На площі мітингувальники встановили намети і розпалили багаття, пише News.am.
Крім того, «Інтерфакс» повідомляв, що частина протестувальників оточила будівлю уряду, інша частина – будівлю генпрокуратури та адміністративну будівлю, де розташовані міністерство закордонних справ, мін’юст, міносвіти. У будівлі МЗС між демонстрантами і поліцією сталися сутички.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир’я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в «масштабній провокації», обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок «стрімкого контрнаступу». Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир’я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщуються 1960 російських миротворців. Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна «змусили» підписати документ, «максимально вигідний» для Баку.
Після підписання цієї заяви у Єревані спалахнули акції протесту.
