Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналу «Фокус», яке вийшло 25 грудня, розповів про розмову з головою Конституційного Суду Олександром Тупицьким.
«Я не запрошував жодного суддю до себе на зустріч, але всі хотіли зі мною поспілкуватися. Голова КСУ теж дуже хотів зі мною познайомитися. До всіх подій він прийшов до мене і сказав, що є деякі неконституційні речі. Я з ним погодився. Він говорив, що вони – державники, захищають Конституцію. «Є якесь бачення в цілому, де є загрози?» – питав Тупицький у мене. Тому що після ухвалення закону про земельну реформу я публічно говорив, що не дай боже, щоб КС скасував цю реформу. Тоді я йому сказав, що впливати на них не можу: робіть, що хочете. «Але якщо ви мене питаєте про державну позиції, – я говорю. – Земельне, банківське, мовне питання прошу не порушувати, щоб не розколювати суспільство», – сказав я на тій зустрічі. Ми потиснули один одному руки», – сказав президент.
Після цього, за його словами, КСУ поставив під сумнів, чи може президент призначати директора Національного антикорупційного бюро.
«Після НАЗК ми знали, що буде далі – земля, мова, банки. Тобто все це – велика операція. Спеціальна вона чи ні, мене як президента не цікавить. Далі було моє, як я вважаю, жорстке рішення, яке повністю зупинило можливі наміри КС скасувати ті чи інші закони. Я звернувся до Верховної Ради щодо напрацювання законодавчих змін, тому що який би не був закон, напрацьований Радою національної безпеки і оборони (цей законопроєкт пропонував звільнити всіх суддів КСУ. – «ГОРДОН»), але дотепер жодна людина в Україні і світі не знайшла аналог вирішення цієї проблеми. Ми сиділи із РНБО і швидко шукали рішення. Немає альтернативи«, – сказав президент.
За його словами, процес вдалося зупинити.
«На сьогодні жодну з реформ не скасовано. І я вважаю, що це найголовніше«, – підкреслив він.
Зеленський вважає, що Тупицького має бути звільнено.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і визначив, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування попередньо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку із рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій та припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонував визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду та призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції. Рада поки його не розглядала.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.
4 грудня Верховна Рада ухвалила інший законопроєкт, №4460-д, який передбачає покарання за недостовірну інформацію в електронних деклараціях. Документ запроваджує покарання у вигляді штрафів та обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Новіков говорив, що цей законопроєкт «не відповідає запиту українського суспільства».
Представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський говорив, що цей закон є тимчасовим компромісним варіантом.
