Офіс генерального прокурора України надіслав поштою повідомлення про підозру голові Конституційного Суду України Олександру Тупицькому у зв’язку з тим, що той не з’явився сьогодні до прокурора на слідчі дії. Про це пресслужба ОГП поінформувала агентство «Інтерфакс-Україна».
«[Тупицький] повідомив, що не може прибути через сімейні обставини, проте не надав документи про поважність причин неявки. Повідомлення про підозру вручається в день його складання, а в разі неможливості вручення надсилається поштою того самого дня. У зв’язку з цим повідомлення про підозру, як таке, що складене Офісом генерального прокурора сьогодні, надіслано поштовим зв’язком на відповідні адреси», – повідомили у відомстві.
В Офісі генпрокурора пояснили, що від моменту відправлення повідомлення про підозру Тупицького вважають підозрюваним у підкупі свідка й у наданні свідком свідомо неправдивих свідчень (ст. 386 і ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України).
Окрім того, Офіс генпрокурора скерував президенту України Володимирові Зеленському клопотання про усунення Тупицького з посади судді на два місяці.
Голова КСУ мав з’явитися в Офіс генпрокурора сьогодні. Його викликали для вручення підозри.
Тупицького призначили суддею Конституційного Суду у травні 2013 року за квотою президента. Зараз йому 57 років. Він уродженець Черкаської області. У 1993–2010 роках був суддею Куйбишевського райсуду Донецька, потім, до обрання у КСУ, працював в апеляційних господарських судах Донецької, Львівської та Дніпропетровської областей. Конституційний Суд України він очолив у вересні 2019 року.
За даними програми «Схеми», Тупицький 2018 року став власником земельної ділянки в Кореїзі в анексованому Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством. У своїй декларації про доходи він цієї інформації не відобразив. Також «Схеми» заявляли, що Тупицький у 2006–2010 роках брав тіньову участь у приватизації заводу в Донецькій області бізнесменом Владиславом Дрегером.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції. Рада поки що його не розглядала.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.
4 грудня Верховна Рада ухвалила інший законопроєкт №4460-д, який передбачає покарання за недостовірну інформацію в електронних деклараціях. Документ вводить покарання у вигляді штрафів і обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Новіков говорив, що цей законопроєкт «не відповідає запиту українського суспільства». Представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський говорив, що цей закон є тимчасовим компромісним варіантом.
Зеленський вважає, що Тупицький «не може бути головою КС». На думку президента, перезавантаження суду потрібно розпочати з його голови.
