У запропонованих законопроєктах щодо впровадження накопичувального рівня пенсійної системи не передбачено механізмів захисту заощаджень громадян, тому ця реформа вигідна лише фінансовим посередникам, пише у своєму блозі на LIGA.net економіст Борис Кушнірук.
Запровадження другого рівня пенсійної системи, яке передбачають два зареєстровані у Верховній Раді законопроєкти, може призвести до втрати заощаджень, вважає він.
«Ці накопичення, якими керуватимуть фінпосередників, у кращому випадку сильно знеціняться інфляцією і девальвацією гривні. Причому, ніякого механізму індексування на інфляцію, ні захисту заощаджень на рівні держави не передбачається», – заявив експерт.
Фінансові посередники – недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами (КУА) і компанії-хранителі отримуватимуть щорічний відсоток за обслуговування портфеля активів, і він не залежить від того, ростиме його вартість чи падатиме, додав він. Також, за оцінками Кушнірука, є ризик шахрайства з боку фінансових посередників.
«Є чимала ймовірність того, що громадяни України спочатку заплатять зі своєї зарплати на рахунки недержавних пенсійних фондів, а потім залишаться без пенсій. І якщо у збанкрутілих банків були нерухомість, комп’ютерна техніка, застави по кредитах, які можна продати і хоча б частково погашати борги перед вкладниками, то у КУА і т.д. у кращому випадку будуть офісні меблі та канцелярські товари. Тобто, не буде чим покрити збитки від можливого шахрайства», – написав він.
Експерт вважає, що міжнародний досвід не доводить ефективності такої системи пенсійного забезпечення, і серед головних негативних наслідків він назвав рівень охоплення потенційних учасників – він не збільшився, у деяких випадках навіть зменшився, плюс до цього погіршилися пенсійні виплати і зросла нерівність доходів.
«Країни Східної Європи (саме з ними доречно порівнювати Україну) були змушені істотно зменшити пенсійні внески (Польща, Румунія, Словаччина) або зовсім скасувати пенсійну систему другого рівня і передати активи пенсійних фондів назад державі (Угорщина). У кінцевому підсумку певну користь від впровадження другого рівня пенсійного забезпечення в більшості країн світу отримав лише окремий фінансовий сектор, який і лобіював ці реформи», – зазначив Борис Кушнірук.
На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти про запровадження накопичувальної пенсійної системи – депутатський №2683 та урядовий №4408.
Міністерка соціальної політики України Марина Лазебна заявила, що накопичувальних пенсій в Україні не буде щонайменше до 2022 року. За її прогнозом, якщо законопроєкт №2683 ухвалять у першому кварталі 2021-го і всі, від кого залежить його впровадження, «засукають рукава і дуже добре попрацюють», то накопичувальна пенсійна система почне працювати з 1 січня 2022 року. За словами Лазебної, законопроєкт необхідно доопрацювати.
Позафракційний народний депутат України Муса Магомедов заявив, що в межах пенсійної реформи можна ухвалювати лише ті рішення, які не збільшують податкового навантаження на бізнес, інакше така реформа його поховає.
У зареєстрованих у Верховній Раді законопроєктах про запровадження накопичувальної пенсійної системи не передбачено механізмів, які захистять вклади українців від інфляції та девальвації, повідомила його позафракційна колега Вікторія Гриб.
Заступник голови ради Федерації роботодавців України Сергій Біленький заявив, що під час впровадження другого рівня пенсійної реформи держава має гарантувати збереження пенсійних накопичень українців.
За даними Пенсійного фонду, загалом в Україні понад 11,2 млн пенсіонерів. Середній розмір пенсії – 3410,6 грн. У жовтні прем’єр-міністр Денис Шмигаль прогнозував, що за 15 років пенсіонерів в Україні буде вдвічі більше, ніж населення, яке працює, і держава не зможе платити їм пенсії.
