Порядку усунення суддів Конституційного суду України не прописано, тому президент не може виконати прохання Офісу генерального прокурора (ОГП) та усунути голову Конституційного Суду України Олександра Тупицького з посади на два місяці. Про це в коментарі виданню «ГОРДОН» повідомила експертка Центру політико-правових реформ із конституційного права Юлія Кириченко.
«У Процесуальному кодексі України записано, що осіб, призначених президентом, у порядку, визначеному законом, можуть усунути з посад. Є певні посади, на які призначає президент, і порядок зняття із цих посад. Однак у профільному законі «Про Конституційний суд України» немає порядку усунення суддів. Отже, я не бачу можливості для президента задовольнити запит ОГП [на усунення Тупицького]. Думаю, що у прокуратурі про це знають. Але, посилаючись на норму, що загалом усунення можливе, сподіваються на якийсь результат. Не знаю, який може бути вихід із цієї ситуації. Хіба що парламент установить такий порядок у законі «Про Конституційний суд України». Але знову-таки виникає запитання, а чи можна це робити на рівні закону», – зазначила експертка.
Вона підкреслила, що й сам КСУ не може ухвалити рішення про усунення Тупицького.
«Передбачено, що якщо є кримінальна відповідальність, то це не сумісно зі статусом судді, і тоді така людина втрачає статус судді. Якщо в діях судді вбачають дисциплінарні порушення, як це було з попереднім головою КСУ Станіславом Шевчуком, то сам КСУ може порушити це питання. У нього є етична комісія, де розглядають ситуацію і є можливість ухвалити рішення та звільнити суддю з посади. Але усунути ніхто не може. Сам суддя може, наприклад, під час конфлікту інтересів не брати участь у розгляді справи. Я не відкидаю, що президент усе ж випустить якийсь указ, але тоді відразу виникне питання його конституційності. Не порушити закон та усунути суддю КСУ на сьогодні неможливо», – резюмувала Кириченко.
28 грудня пресслужба ОГП надіслала поштою повідомлення про підозру голові Конституційного Суду України Олександрові Тупицькому у зв’язку з тим, що той не з’явився до прокурора на слідчі дії. Окрім того, Офіс генпрокурора надіслав президенту України Володимирові Зеленському клопотання про усунення Тупицького з посади судді на два місяці.
Голова КСУ мав з’явитися в Офіс генпрокурора для вручення підозри.
Тупицького призначили суддею Конституційного Суду у травні 2013 року за квотою президента. Зараз йому 57 років. Він уродженець Черкаської області. У 1993–2010 роках був суддею Куйбишевського райсуду Донецька, потім, до обрання у КСУ, працював в апеляційних господарських судах Донецької, Львівської та Дніпропетровської областей. Конституційний Суд України він очолив у вересні 2019 року.
За даними програми «Схеми», Тупицький 2018 року став власником земельної ділянки в Кореїзі в анексованому Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством. У своїй декларації про доходи він цієї інформацію не вказав. Також «Схеми» заявляли, що Тупицький у 2006–2010 роках брав тіньову участь у приватизації заводу в Донецькій області бізнесменом Владиславом Дрегером.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції. Рада поки його не розглядала.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.
4 грудня Верховна Рада ухвалила інший законопроєкт №4460-д, який передбачає покарання за недостовірну інформацію в електронних деклараціях. Документ вводить покарання у вигляді штрафів та обмеження волі, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський говорив, що цей закон є тимчасовим компромісним варіантом.
Зеленський вважає, що Тупицький «не може бути головою КС». На думку президента, перезавантаження суду необхідно розпочати з його голови.
