Національне антикорупційне бюро і Державне бюро розслідувань закрили ще шість кримінальних проваджень за фактом недостовірного декларування. Про це у Facebook повідомило Нацагентство з питань запобігання корупції.
Зокрема, НАБУ закрило провадження стосовно таких осіб:
Ігор Шкіря, народний депутат України VIII скликання (не задекларував майна на загальну суму 63 млн грн, зокрема шести земельних ділянок, які належать дружині, власних корпоративних прав, доходів члена сім’ї, фінансових зобов’язань своїх і дружини); Борис Філатов, дніпровський міський голова (у деклараціях за 2016-й та 2017 рік виявлено недостовірні відомості на суму 485,8 тис. грн і 519,7 тис. грн); Ірина Завгородня, суддя Конституційного Суду України (не задекларувала автомобіля Land Rover вартістю 615,3 тис. грн, що належить чоловікові); Андрій Павелко, народний депутат України VIII скликання (не задекларував придбання у власність аксесуара вартістю 425 тис. грн, отриманих подарунків у вигляді користування готельним номером. Також не вказав члена сім’ї (цивільної дружини) та її майна (автомобіль Bentley Continental, Land Rover Range Rover, користування квартирою); Станіслав Ричка, суддя Заводського районного суду Дніпродзержинська Дніпропетровської області (не вказав користування дружиною квартирою, автомобіля дружини та її фінансових зобов’язань. Також не задекларував доходів члена сім’ї у вигляді соціальної допомоги і подарунка у вигляді квартир. Загальна сума недостовірних відомостей – 1,6 млн грн).
Окрім того, ДБР закрило кримінальне провадження стосовно начальника слідчого відділу Покровського відділення поліції у Дніпропетровській області Сергія Удовенка, який не задекларував грошових активів на суму 762,1 тис. грн.
https://www.facebook.com/NAZKgov/posts/3649758035084094
Причиною закриття всіх цих проваджень стало рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня, яким суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції. Рада поки його не розглядала.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.
4 грудня Верховна Рада ухвалила інший законопроєкт №4460-д, який передбачає покарання за недостовірну інформацію в електронних деклараціях. Документ вводить покарання у вигляді штрафів і обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський говорив, що цей закон є тимчасовим компромісним варіантом.
Зеленський вважає, що Тупицький «не може бути головою КСУ». На думку президента, перезавантаження суду мають розпочати з його голови.
