Олександр Лукашенко і КДБ Білорусі розглядали можливість убивства журналіста Павла Шеремета. Про це повідомляє бельгійське видання EUobserver, яке опублікувало аудіозаписи розмов колишнього глави Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева (2008–2012 роки).
Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в мінському офісі Зайцева.
Серед іншого, на записі обговорюють убивство Шеремета, який на той час працював у Росії. Водночас основною метою було, щоб убивство стало «публічним сигналом», тому розглядали варіант підриву.
«Ми маємо попрацювати над Шереметом, який є великим головним болем… Ми закладемо [бомбу] тощо, і цього бісового щура рознесе на бісові шматки – ноги в один бік, руки – в інший. Якщо ж усе [матиме вигляд] як із природних причин, то люди не зрозуміють сигналу… Президент [Лукашенко] чекає на ці операції», – цитує Зайцева EUobserver.
Окрім того, як випливає зі слів колишнього очільника КДБ, 2012 року готували операції з усунення деяких політичних опонентів Лукашенка на території інших держав. Як зазначив Зайцев, завдання щодо організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо Лукашенко. На це він виділив $1,5 млн.
Зокрема, обговорювали вбивство в Німеччині колишнього директора в’язниці в Білорусі Олега Алкаєва, полковника Володимира Бороданя і антикорупціонера В’ячеслава Дудкіна.
Серед розглянутих варіантів було використання отрут, вибухових речовин і поломки автомобілів.
ВІДЕО
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання «Українська правда», цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Згодом того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугаров, а також лікарка й волонтерка Юлія Кузьменко. Усі їх заарештували.
Згодом Кузьменко випустили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт, Дугарь – під особисте зобов’язання, Антоненко уже під вартою майже рік. Востаннє запобіжний захід для всіх трьох продовжили до 7 лютого.
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася «розвідкою»: шукала камери відеоспостереження на шляху змовників.
22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судитимуть Антоненка, Дугарь і Кузьменко за участю присяжних. Перше засідання, по суті, відбулося 28 вересня.
