Українські експерти проводять експертизу аудіозаписів розмов імовірно керівництва КДБ Білорусі в межах розслідування справи щодо замовників убивства журналіста Павла Шеремета, заявив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в ефірі «Громадського радіо».
За словами Геращенка, експертизу голосів проводять в Україні українські фахівці з фоноскопічної експертизи. «Для зразка, якщо не можна людину для цього опитати особисто, братимуть якийсь його публічний виступ і порівнюватимуть із записом. У цьому випадку доведеться йти таким шляхом. Експерти потребують часу, це складна технічна та експертно-розумова робота», – сказав заступник міністра. Результат дослідження, за його словами, буде відомо за кілька тижнів, можливо, за місяць.
Він зазначив, що оскільки злочин було скоєно на території України, то і розслідування має проводити Україна, а інші країни можуть лише сприяти в розслідуванні у межах міжнародної правової допомоги.
«У випадку з Білоруссю, у мене є сумніви, що вона сприятиме цьому розслідуванню. Хоча було б добре після встановлення особи, яка присутня на плівках, її допитати. Але у мене є великі сумніви, що нам це дозволять зробити. Та сама історія зі свідками. Країна може відмовити в допиті свідків, і тут немає варіантів для примусу», – сказав Геращенко.
Заступник міністра додав, що українські слідчі мають намір допитати людину, яка опублікувала записи, щоб дізнатися більше про обставини, за яких їх зробили. Зараз погоджують дату і час зустрічі. Це відбувається із залученням третьої сторони – правоохоронних органів країни, на території якої відбудеться допит, оскільки країна має офіційно це дозволити.
Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов колишнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева, у яких, зокрема, обговорювалася можливість вбивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року у час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в мінському офісі Зайцева. Як зазначив Зайцев, завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо президент Олександр Лукашенко і виділив на це $1,5 млн.
Аудіозаписи передав журналістам колишній співробітник спецсил МВС Білорусі Ігор Макар. Він заявив про готовність особисто свідчити у справі про вбивство Шеремета. Макара у статусі свідка запросили на допит в Україну.
Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що ця версія жодним чином не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки «стосується можливих варіантів того, хто був замовником вбивства, а не його виконавцем».
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві унаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання «Українська правда», цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дря Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Усіх їх заарештували. Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства Шеремета.
