Співзасновник та актор московського театру «Квартет І», уродженець Одеси Леонід Барац в інтерв’ю засновнику інтернет-видання «ГОРДОН» Дмитрові Гордону сказав, що ходить на акції протесту в Росії, але не хоче вибирати для себе шлях революціонера.
«Коли журналіст якийсь точно це саме, але тільки без вашої іронії, запитав мене: «Чого ви прийшли сюди [на акцію протесту]? «Це було, по-моєму, на [проспекті] Сахарова [в Москві]. «У вас же все гаразд». І далі я замислився: «А наскільки я готовий іти далі?» От до ступеня, коли я поставлю під загрозу театр і своє особисте життя, я не готовий іти. Я не революціонер», – сказав він, відповідаючи на запитання журналіста про критику на адресу російської влади.
Барац зазначив, що хоче жити в Росії, оскільки вважає її своєю країною.
«Я вважаю її своєю країною. І я вважаю, що є корисним для неї, критикуючи ті речі, які мені не подобаються. І тому я виходжу на мітинги, якщо мені щось не подобається. Чи готовий я ходити на мітинги, де б’ють кийками? Найімовірніше, ні. Мені здається, що я корисніший для своєї ж країни, якщо я зніму «День виборів». А може, мені просто страшно. А може, мені просто не хочеться. І не «може», а точно: мені страшно. І повторюю: це стезя. Революціонер – це стезя. Я її не обрав. І не хочу обирати. Навіть більше, мені здається, що радикальний погляд – такий, безкомпромісний, жорсткий – і відсутність діалогу з владою – це неповноцінна позиція. Тому що є те, що є. Ми розуміємо, як довго це існуватиме. Я розумію, чи можливі зміни в цьому. І як мені здається, позиція сильніша, ефективніша – не цілковите відкидання і таке впадання у праведний гнів від цього, а спроба хоч якогось діалогу, спроба зв’язку між звичайними людьми і небожителями. Вона, як мені здається, правильна», – додав актор.
Він сказав, що не має «духу і бажання» на те, щоб міняти заняття творчістю на шлях революціонера.
«Проте у мене ніколи не виникне питання сказати правду і свою думку будь-якому із журналістів російських. І в цьому сенсі, до речі, українські журналісти мене лякають трохи більше, ніж російські. Тому що тут це – зі зрозумілих причин, але все-таки тут це доведено до такої міри і така кількість спекуляцій стосовно цього, що я просто боюся за те, що мене, наприклад, можуть не пустити до своєї, рідної, країни. А в Росії я вимовляю все, що хочу. Іноді цього просто не друкують. Але вимовляю я все, що хочу», – резюмував Барац.
Співзасновник «Квартету І» Барац: Ми наполягали, щоб наприкінці «Дня виборів» була фраза, що навіть такі вибори кращі, ніж їх відсутність. Але нам не вдалося це пролобіювати. Повний текст інтерв’ю Бараца Гордону
Барац народився 1971 року в Одесі. Після школи переїхав до Москви, закінчив естрадний факультет Російського інституту театрального мистецтва (ГІТІС).
Після закінчення інституту Барац, його друг дитинства Ростислав Хаїт, а також Олександр Демидов, Каміль Ларін та Сергій Петрейков, із якими вони познайомилися під час навчання, створили комічний театр «Квартет І».
«Квартет І» зняв фільми «День радіо», «Гучний зв’язок», дилогію «День виборів» і трилогію «Про що говорять чоловіки».
Барац був двічі одружений: із російською акторкою Анною Касаткіною та українською психологинею Анною Мойсеєвою. У першому шлюбі народилися дві дочки – Єлизавета (1994) і Єва (2003). Із Мойсеєвою розлучився 2019 року, і вже після розлучення, у жовтні 2020 року, у пари народився син Марк.
ВІДЕО
