Президент України Володимир Зеленський на засіданні парламентської фракції «Слуга народу» 25 січня запропонував нардепу Олександрові Дубінському вийти з її складу. Про це видання «Бабель» повідомило, посилаючись на джерела в керівництві фракції.
За даними журналістів, президент мотивував свою пропозицію тим, що подальше перебування Дубінського у складі фракції завдаватиме шкоди її репутації.
Нардеп, проти якого 11 січня мінфін США ввів санкції, відмовився покидати монобільшість і поскаржився на тиск і наклеп із боку Центру протидії корупції (громадська організація зверталася до мінфіну США із закликом ввести санкції проти нардепа), зазначає видання.
LB.ua пише, що Зеленський двічі повторював своє прохання.
«Українська правда» зазначила, що між Зеленським та Дубінським виникла суперечка, яка тривала 30 хвилин. Співрозмовник журналістів розповів: президент на засіданні фракції говорив, що ще до санкцій попереджав нардепа і просив його не вплутуватися в ситуацію із плівками і не зв’язуватися з позафракційним нардепом Андрієм Деркачем, оскільки той нібито є агентом ФСБ.
Окрім того, Зеленський, за даними джерела «Української правди», нагадав Дубінському, що той «розколював фракцію весь час» і його «журналістська діяльність» під час депутатства знижувала рейтинг та імідж фракції.
Дубінський кричав, нібито нардепка Анастасія Радіна, яка раніше працювала у ЦПК, зрадила Україну, працює на іноземні спецслужби, а «шабунята й соросята» його обмовили і ввели Зеленського в оману, розповів співрозмовник ЗМІ.
Президент, за даними видання, звинувачення Дубінського в бік Центру протидії корупції назвав «дитячими», пояснивши, що «це не гілка влади, а громадська організація, щоб її критикувати».
Глава держави запропонував фракції зібрати голоси «за» і «проти» Дубінського, а сам готовий зустрітися з керівництвом фракції й обговорити, що робити далі.
«Співрозмовник переконаний, що ключовий меседж – Дубінський має піти, а сам Зеленський не хоче вирішувати проблему із санкціями», – ідеться в матеріалі «Української правди».
11 січня США внесли до санкційного списку 11 фізичних осіб та організацій з України. Під санкції, окрім Дубінського, потрапили колишній прокурор Генпрокуратури України Костянтин Кулик, бізнесмен-утікач, екснардеп Олександр Онищенко, колишній український дипломат і політолог Андрій Теліженко.
22 січня Дубінський повідомив, що Monobank запропонував закрити його рахунки. Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк говорила в інтерв’ю «Українській правді», що особи, проти яких вводить санкції мінфін США (список OFAC), автоматично потрапляють «у систему фінансового моніторингу всіх банків цивілізованого світу».
«Я не впевнена, що банки, наприклад, у Російській Федерації або в Китаї будуть використовувати список OFAC для того, щоб моніторити своїх клієнтів. Але банки у країнах ЄС, Швейцарії, Великобританії, Сполучених Штатах Америки і навіть в Україні користуються цим списком для того, щоб визначати клієнтів із підвищеним ризиком або необґрунтовано високим ризиком. Тобто потрапляння людини до цього списку означає, що будь-яким американським компаніям буде заборонено взагалі мати фінансові зносини із цією особою, заборонено мати фінансові зносини з компаніями, які пов’язані із цією особою», – розповідала Каленюк.
За повідомленнями мінфіну США, ці фізособи пов’язані з Деркачем, щодо якого США ввели санкції у вересні 2020 року «за спроби вплинути на президентські вибори у США 2020 року». Разом із Деркачем санкції ввели ще проти трьох росіян – Артема Ліфшиця, Антона Андрєєва і Дар’ї Асланової, співробітників російського «Агентства интернет-исследований» (більш відомого як «фабрика тролів»).
Дубінський заперечує, що спільно з Деркачем намагався вплинути на президентські вибори у США 2020 року.
Деркач у травні, червні, липні та вересні опублікував чотири партії записів нібито телефонних переговорів п’ятого президента України Петра Порошенка, які той вів у 2015–2016 роках із різними політиками. Зокрема, було опубліковано нібито записи розмов із президентом РФ Володимиром Путіним і новообраним президентом США Джо Байденом.
На записах люди з голосами, схожими на голоси Порошенка та Байдена, зокрема, обговорювали відставку тодішнього генерального прокурора Віктора Шокіна й одержання Києвом кредитних гарантій від США на суму $1 млрд. Деркач вважає, що Байден міг чинити тиск на керівництво України.
