В.о. міністра енергетики Юрій Вітренко на засіданні фракції «Слуга народу» не погодився із пропозицією депутатів відмовитися від премії в розмірі $4 млн за перемогу над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі. Про це LB.ua повідомило джерело із фракції «Слуга народу».
«На фракції ми заслухали Юрія Вітренка. Були до нього різні питання. Головна претензія, озвучена публічно, стосувалася премії Вітренка. Було поставлено пряме запитання: як у країні, де пенсія 1700 грн, людина отримує премію в $4 млн? Поставили питання: чи готовий Вітренко публічно відмовитися від такої премії? На що він відкрито сказав, що не відмовиться від премії ні за яких умов. Більше того, він зазначив, що навпаки, премія – це показник того, який він професійний менеджер», – розповіло джерело із фракції.
Незважаючи на це, один з учасників засідання сказав журналістам, що, найімовірніше, голоси у фракції за призначення Вітренка віцепрем’єр-міністром із питань енергетики знайдуться.
«Думаю, що за нього проголосують. В умовах ситуації з тарифами і проблемами в енергетиці він показав, що ефективний менеджер. Із великою часткою ймовірності і швидше за все, фракція підтримає його призначення», – розповів один з учасників засідання.
Водночас інший співрозмовник підтвердив, що у фракції поки триває збір підписів перед голосуванням за Вітренка, а саме голосування може відбутися вже в середу-четвер.
15 грудня Вітренко проходив співбесіду із президентом Володимиром Зеленським та депутатами від «Слуги народу». 17 грудня комітет Верховної Ради з питань енергетики і комунальних послуг не підтримав його призначення на посаду першого віцепрем’єра – міністра енергетики України. Того самого дня Рада відмовилася підтримати кандидатуру Вітренка. «За» проголосувало 186 народних депутатів за мінімально необхідних 226.
Парламент планує повернутися до цього питання в січні, розповів голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Сам Вітренко заявив, що залишається відкритим до пропозицій щодо роботи в уряді.
Вітренко співпрацював із «Нафтогазом» із 2002 року. Він був радником керівників компанії, у 2004–2005 роках працював начальником одного з відділів НАК. 2014 року повернувся в «Нафтогаз», був директором із розвитку бізнесу, із 2018-го був виконавчим директором. Брав участь у Стокгольмському арбітражі, який задовольнив вимоги України у спорах із «Газпромом» про закупівлю та транзит російського газу. Він завершив роботу в компанії в липні 2020-го.
