Національний банк України повідомив банки про санкції, які США ввели проти народного депутата від «Слуги народу» Олександра Дубінського, і попередив про ризики співпраці з підсанкційними особами. Про це повідомляє LIGA.net із посиланням на лист НБУ.
«Звертаємо увагу на ризики, пов’язані зі здійсненням фінансових операцій з особами, включеними до [списку санкцій США] OFAC SDN List, і вважаємо за потрібне запропонувати фінансовим установам вжити належних заходів обережності з метою управління такими ризиками», – ідеться в листі.
11 січня США включили до санкційного списку 11 фізичних осіб і організацій з України. Під санкції, окрім Дубінського, потрапили колишній прокурор Генпрокуратури України Костянтин Кулик, бізнесмен-утікач, екснардеп Олександр Онищенко, колишній український дипломат і політолог Андрій Теліженко.
22 січня Дубінський повідомив, що Monobank запропонував закрити його рахунки. Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк говорила в інтерв’ю «Українській правді», що особи, проти яких вводить санкції мінфін США (список OFAC), автоматично потрапляють «у систему фінансового моніторингу всіх банків цивілізованого світу».
«Я не впевнена, що банки, наприклад, у Російській Федерації або в Китаї будуть використовувати список OFAC для того, щоб моніторити своїх клієнтів. Але банки у країнах ЄС, Швейцарії, Великобританії, Сполучених Штатах Америки і навіть в Україні користуються цим списком для того, щоб визначати клієнтів із підвищеним ризиком або необґрунтовано високим ризиком. Тобто потрапляння людини до цього списку означає, що будь-яким американським компаніям буде заборонено взагалі мати фінансові зносини із цією особою, заборонено мати фінансові зносини з компаніями, які пов’язані із цією особою», – розповідала Каленюк.
За повідомленнями мінфіну США, фізособи, на яких наклали обмеження, пов’язані з Деркачем, щодо якого США ввели санкції у вересні 2020 року «за спроби вплинути на президентські вибори у США 2020 року». Разом із Деркачем санкції ввели ще проти трьох росіян – Артема Ліфшиця, Антона Андрєєва і Дар’ї Асланової, співробітників російського Агентства інтернет-досліджень (відомішого як «фабрика тролів»).
Дубінський заперечує, що спільно з Деркачем намагався вплинути на президентські вибори у США 2020 року.
Деркач у травні, червні, липні та вересні опублікував чотири партії записів нібито телефонних перемовин п’ятого президента України Петра Порошенка, які той вів у 2015–2016 роках із різними політиками. Зокрема, було опубліковано нібито записи розмов із президентом РФ Володимиром Путіним і новообраним президентом США Джо Байденом.
На записах люди з голосами, схожими на голоси Порошенка і Байдена, зокрема, обговорювали відставку тодішнього генерального прокурора Віктора Шокіна і отримання Києвом кредитних гарантій від США на суму $1 млрд. Деркач вважає, що Байден міг чинити тиск на керівництво України.
25 січня відбулися засідання фракції «Слуга народу», де, зокрема, обговорювали й питання Дубінського. За даними ЗМІ, президент України Володимир Зеленський на засіданні парламентської фракції запропонував Дубінському вийти з її складу, але той не погодився.
Дубінський скаржився на тиск і наклеп із боку Центру протидії корупції (громадська організація зверталася до мінфіну США із закликом ввести санкції проти нардепа).
