Дмитро Круговий, Віталій Галенченко і Станіслав Кулик, адвокати фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета, військовослужбовця Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка (Riffmaster), військової медсестри Яни Дугарь, а також лікарки і волонтерки Юлії Кузьменко, вважають, що нова інформація з версією про причетність до злочину білоруських спецслужб може «зруйнувати» версію слідства. Про це вони сказали в коментарі «BBC Україна» 4 січня.
Адвокати вважають, що саме версія про причетність до вбивства білоруських спецслужб мала бути пріоритетною спочатку, і нову інформацію мусили, на їхню думку, ретельно перевірити «компетентні органи європейських країн, а не українські фальсифікатори».
«У випадку, якщо інформація підтвердиться, це повністю руйнує божевільну версію сторони обвинувачення про невідомих осіб, які під час обрання виконавців із низькими моральними якостями зосередилися на волонтерах і військових», – заявили захисники.
Вони додали, що згідно з матеріалами справи, раніше версії причетності білоруських спецслужб «узагалі не досліджували і не розглядали».
Водночас «BBC Україна» зазначає, що спочатку правоохоронці заявляли, що розглядають як одну з версій убивства професійну діяльність Шеремета, який, серед іншого, критикував політику Олександра Лукашенка.
4 січня 2021 року бельгійське видання EUobserver опублікувало аудіозаписи розмов колишнього голови Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева (2008–2012 роки), у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в мінському офісі Зайцева.
«Ми маємо попрацювати над Шереметом, який є великим головним болем… Ми закладемо [бомбу] тощо, і цього бісового щура рознесе на бісові шматки: ноги – в одну сторону, руки – в іншу. Якщо ж усе буде [виглядатиме] як із природних причин, то люди не зрозуміють сигналу… Президент [Лукашенко] чекає на ці операції», – цитує Зайцева EUobserver.
За словами колишнього голови КДБ, 2012 року готували операції з усунення кількох політичних опонентів Лукашенка на території інших держав. Як зазначив Зайцев, завдання щодо організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо Лукашенко. На це він виділив $1,5 млн.
Нацполіція України заявила, що отримала інформацію видання EUobserver. Нині Нацполіція дістала дозвіл на проведення слідчих дій в одній із європейських країн, проте не уточнила, у якій саме.
Директор департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко заявив, що інформація журналістів «підтверджує основну версію слідства, що наші обвинувачені діяли не самостійно, а виконували певний злочинний задум певних невстановлених осіб».
Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко сказав, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки «стосується можливих варіантів того, хто був замовником вбивства, а не його виконавцем».
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання «Українська правда», цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Згодом того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Їх усіх заарештували. Фігуранти заперечують свою причетність до вбивства.
Згодом Кузьменко випустили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт, Дугарь – під особисте зобов’язання, Антоненко перебуває під вартою майже рік. Востаннє запобіжний захід для всіх трьох продовжили до 7 лютого.
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася «розвідкою»: шукала камери відеоспостереження на шляху змовників.
22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.
