Кореспондентка «Новой газеты» в Білорусі Ірина Халіп та її чоловік Андрій Санніков упізнали за голосом імовірного замовника вбивства журналіста Павла Шеремета.
Халіп розповіла, що впізнала голос колишнього голови Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева, зафіксований на так званих «білоруських плівках». Журналістка розповіла, що вже спілкувалася з ним 2011 року, коли перебувала в ізоляторі КДБ. Як зазначає Frontline Defenders, Халіп була однією із затриманих на акціях протесту в Білорусі у грудні 2010-го – до минулого року це були наймасовіші опозиційні мітинги у країні.
За її словами, Зайцев розповідав, ніби всі давно вже дали свідчення проти неї й усі заарештовані 19 грудня 2010-го підуть під суд за ст. 293 Кримінального кодексу Білорусі (масові заворушення), а обвинувачення проти Халіп буде перекваліфіковано на ст. 357 (змова з метою захоплення влади), яка передбачає 25 років в’язниці.
Голос із «білоруських плівок» упізнав і чоловік Халіп Андрій Санніков, якого також заарештували на мітингах 2010 року. Санніков розповідає, що його, як і дружину, приводили на допити до Зайцева. Під час одного з них у січні 2011-го тодішній глава КДБ почав погрожувати синові й дружині чоловіка, заявляючи, що «з ними вчинять у найжорсткіший, найгірший спосіб.
Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов Зайцева, у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в мінському офісі Зайцева. Як зазначив Зайцев, завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо президент Олександр Лукашенко і виділив на це $1,5 млн.
Аудіозаписи надав журналістам колишній співробітник спецзагону МВС Білорусі Ігор Макар. Він заявив про готовність особисто свідчити у справі про вбивство Шеремета. Макара у статусі свідка запросили на допит в Україну. Повідомляли про формування групи зі співробітників Національної поліції та Офісу генерального прокурора, яка готова виїхати у країну Євросоюзу, де зараз перебуває ексспецпризначенець. У Нацполіції заявили, що матеріали про «білоруський слід» відпрацьовують в окремому кримінальному провадженні, вони стосуються виключно замовників убивства журналіста.
Директор департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко заявив, що інформація журналістів «підтверджує основну версію слідства, що наші обвинувачені діяли не самостійно, а виконували певний злочинний задум певних невстановлених осіб».
Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко сказав, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки «стосується можливих варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем».
Адвокати фігурантів справи про вбивство Шеремета вважають, що нова інформація з версією про причетність до злочину білоруських спецслужб може «зруйнувати» версію слідства.
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання «Українська правда», цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Згодом того ж дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Їх усіх заарештували. Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства Шеремета.
22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.
