Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький у 2006–2010 роках брав тіньову участь у приватизації заводу в Донецькій області бізнесменом Владиславом Дрегером. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проєкт «Радіо Свобода» і «UA:Перший»).
До рук журналістів потрапили записи розмов Тупицького, зроблені 2008 року правоохоронцями в межах розслідування щодо іншого судді – колишнього голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова, який перебуває в розшуку. Тупицький на той момент був заступником голови КСУ.
На плівках зафіксовано зустріч Тупицького і Дрегера. Останній на той момент співпрацював зі слідством, саме він і записав розмову. На зустрічі Тупицький намагався відрадити Дрегера від давання свідчень правоохоронцям щодо підприємства, у заволодінні яким підозрюють Татькова.
Ідеться про Зуєвський енергомеханічний завод, розташований біля Донецька в місті Зугрес. До 2006 року він належав трудовому колективу і мав форму власності «колективне підприємство». Однак незабаром почався тривалий процес переділу активів заводу і його оформлення на підконтрольне бізнесменові Дрегеру приватне підприємство.
Весь цей процес супроводжували судові спори, вирішенням яких займалися господарські суди Донецької області, один із яких і очолював Татьков. Бізнесмен Дрегер не мав особистих контактів із ним, але знав іншого місцевого суддю – тодішнього голову Куйбишевського районного суду Донецька Олександра Тупицького. Саме Тупицький і познайомив Дрегера з Татьковим. Точно невідомо, яке саме сприяння Татьков пообіцяв бізнесменові, але в підсумку Дрегер усе-таки приватизував завод, а суддя став його співвласником.
Журналісти вважають, що Тупицький теж міг отримати частку цього заводу. Такий висновок вони зробили на підставі того, що у структурі власності заводу з 2009 року з’являється фірма «Інтеграл Інвест», мажоритарним власником якої вказано наближеного до сім’ї Татькова юриста, а міноритарним власником – Бориса Румака, якому Тупицький у той період видавав довіреність на управління своїм авто на три роки. Румака журналісти називають довіреною особою Тупицького.
Однак з обранням Віктора Януковича президентом у Дрегера виникли такі проблеми, які його судді-партнери вже не могли вирішити. Тоді проти бізнесмена порушили кримінальні справи, зокрема, про шахрайство з відчуженням майна заводу. Тому Татьков запропонував бізнесменові тимчасово оформити весь завод на фірму наближеного юриста Яїцькова.
Дрегера затримали, він просидів у СІЗО майже три роки. Звільнили його тільки після Революції гідності 2014 року. За цей час активи заводу так і залишилися під контролем юриста Татькова і довіреної особи Тупицького. У підсумку бізнесмен вирішив свідчити проти Татькова. Дізнавшись про це, Тупицький запросив його на зустріч, щоб відмовити від цієї ідеї.
Тупицький під час розмови почав застерігати бізнесмена про наслідки: «Я просто прийшов на випередження цієї ситуації – що цієї х…йнею займатися не варто. Якщо вона у когось десь і проскочила в думках, то нею займатися не варто. Хоча б щодо мене особисто не варто, тому що вона нічим не закінчиться».
До того ж Тупицький заявив, що готовий організувати зустріч бізнесмена із суддею-утікачем Татьковим у Австрії, щоб сторони владнали давній корпоративний конфлікт, і заявив, що хотів би отримати фінансову винагороду за участь у цих справах.
«Я можу вступити в переговорний процес, ми можемо з тобою сісти в літак і полетіти до Австрії. Сісти й попити кави або чаю та поспілкуватися… Чи вважали б ви за потрібне разом із ним або окремо дати мені якусь копійку за участь у цих справах – напевно, я б не відмовився», – говорить на записі начебто Тупицький.
На плівках нібито суддя КСУ також розповідав і про свій кар’єрний шлях, зокрема, про період, коли він очолював Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
«І мене відправили в Дніпропетровськ. Де я просидів на підсосі. Тому що Дніпропетровськ – там тільки такі реєстри. І хер копійку хто дає. Усе йде вгору і вже зверху всі ці реєстри зводяться, така ситуація. Я не дуже був задоволений цією ситуацією», – згадує Тупицький.
У розмові Тупицький також пояснює, які саме привілеї дає статус судді КС: «Під час ось цих усіх люстраційних питань Конституційний Суд став найзахищенішим за цим станом наразі. Щоб нас притягнути до чогось потрібно що? 12 голосів суддів КС за викликом генерального [генпрокурора] і з вивченням матеріалів справи. Ось якщо 12 суддів проголосують за здавання судді, тоді він піде кудись в інше місце. Але це треба вже я не знаю, що зробити, щоб 12 суддів проголосували».
ВІДЕО
Тупицького призначили суддею Конституційного Суду у травні 2013 року за квотою президента. Зараз йому 57 років. Він уродженець Черкаської області. У 1993–2010 роках був суддею Куйбишевського райсуду Донецька, потім, до обрання у КСУ, працював у апеляційних господарських судах Донецької, Львівської та Дніпропетровської областей. Конституційний Суд України він очолив у вересні 2019 року.
Стосовно судді журналісти вже публікували інше розслідування. За даними програми «Схеми», Тупицький 2018 року став власником земельної ділянки в Кореїзі в анексованому Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством. У своїй декларації про доходи він цієї інформації не вказав.
