Нова адміністрація Білого дому приділятиме Україні більше уваги. Про це в коментарі виданню «ГОРДОН» заявив колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, який зараз перебуває у США з діловим візитом у межах співпраці з Atlantic Council.
«Президент Джо Байден дуже добре розуміє українське питання. Розуміє, що війна – це не тільки проблема України. Що це наслідок вибору на користь демократичних цінностей, який зробила Україна. Люди, яких він призначає в адміністрацію, теж, як правило, добре знаються на українському питанні, деякі з них навіть мають українське коріння. Тому нова адміністрація Білого дому приділятиме Україні більше уваги. Очевидно, політика стане жорсткішою. Її описують як tough love, тобто жорстка любов. Це означає, що увагу приділятимуть і допомогу збільшать, але вимоги стануть чіткішими, пріоритети – зрозумілішими», – підкреслив експерт.
Він звернув увагу на те, що американські політики розуміють, яку загрозу для України становить внутрішня корупція.
«[Майбутній державний секретар США] Ентоні Блінкен чітко артикулював під час виступу в Сенаті, що, крім російської агресії, в Україні є ще одна проблема – внутрішня корупція. Що старі корумповані еліти та проросійські сили піднімають голову. Що зараз є безлад у владних кабінетах і провладній команді, і це неможливо не помічати. Ситуація турбує нашого союзника. Тому я очікую, що антикорупційний порядок денний точно опиниться у фокусі уваги нової адміністрації США», – заявив Гончарук.
Щодо політики щодо Росії, то, на думку Гончарука, вона стане зрозумілішою після того, як призначать чиновників у сфері безпеки США.
«Росія проводить дуже агресивну політику проти демократії в усьому світі. Не тільки в Україні, але й у країнах ЄС та у США. Рівень розбрату в американському суспільстві – це, зокрема, наслідок російської агресивної інформаційної кампанії, яку проводить російська пропаганда. Серйозність цього виклику в новій американській адміністрації, безумовно, розуміють. Нова політика щодо Росії буде значно жорсткішою. Але, щоб зрозуміти, які конкретно кроки робитимуть, я почекав би на завершення процедури призначення на посади у сфері безпеки. Тому що багато чого залежить від того, кого призначать, і від публічної риторики, яку ці люди виберуть у перші дні своєї діяльності. Тоді багато що проясниться», – сказав Гончарук.
Він підкреслив, що зміняться пріоритети Білого дому й у внутрішній політиці.
«Головне, що можна зауважити з приходом нової адміністрації в Білий дім, – змінилася риторика влади. Якщо раніше Дональд Трамп використовував риторику поділу, щоб мобілізувати свій електорат, то інавгураційний спіч президента Байдена свідчить, що об’єднання стане пріоритетом. Байден сказав, що буде президентом усіх американців і що всім важливо об’єднатися», – зазначив співрозмовник.
За його словами, розкол в американському суспільстві зберігається, його подолання стане одним із пріоритетів внутрішньої політики США.
«Вибори відбулися, і це, вочевидь, зменшує градус напруги у США. Можна сказати, що люди трохи заспокоїлися. Однак загалом суспільство продовжує залишатися розділеним. Це відчутно. Сильними залишаються протестні настрої. Отже, історія не закінчується. Багато роботи належить виконати новій адміністрації, щоб відновити довіру суспільства і зменшити розкол. Якщо раніше ця проблема здавалася більш гіпотетичною, світоглядною, то після подій у Капітолії (які стали кульмінацією протистояння) цей суспільний розкол у Вашингтоні вже сприймають як питання національної безпеки. Абсолютно точно адміністрація проводитиме дуже виважену політику і буде дуже обережною в риториці», – резюмував Гончарук.
3 листопада 2020 року у США відбулися чергові президентські вибори. Явка на виборах стала рекордною за 120 років – у них узяло участь приблизно 160 млн американців. Основним суперником демократа Байдена був 45-й президент США, республіканець Дональд Трамп.
Конгрес США 7 січня 2021 року затвердив Байдена переможцем президентських виборів. Він набрав 306 голосів вибірників, Трамп – 232.
Інавгурація Байдена відбулася 20 січня.
Наразі триває формування нової адміністрації США. 21 січня стало відомо, що Байден залишить на посту директора ФБР Крістофера Рея, якого Сенат США затвердив на цю посаду у 2017 році.
Того самого дня стало відомо, що обидві палати Конгресу США підтримали кандидатуру відставного американського генерала Ллойда Остіна на пост глави Пентагону. Для його призначення Палата представників і Сенат затвердили відмову від закону, що зобов’язує чекати сім років після закінчення військової служби, перш ніж отримати можливість обійняти посаду глави Пентагону.
