Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні 26 листопада схвалив проєкт закону із пропозицією встановити повноваження Верховної Ради ухвалювати рішення про звільнення директора Національного антикорупційного бюро України. Про це повідомляє кореспондент видання «ГОРДОН».
«Його мета – забезпечити додаткові процесуальні гарантії нормальної роботи інституції після набуття чинності рішення Конституційного Суду України про неконституційність окремих положень закону про НАБУ. Ми нічого радикально не змінюємо, проте забезпечуємо збереження статусу кво до набуття чинності закону про внесення змін до Конституції або іншого законодавства, яке дозволить провести призначення директора НАБУ відповідно до рішення КСУ. Тобто, це перехідний законопроєкт, який спрямований на забезпечення стабільної роботи НАБУ», – сказав міністр юстиції Денис Малюська.
Проєкт закону пропонує встановити повноваження парламенту звільняти директора НАБУ, якщо є підстави, чітко визначені законом. Зараз згідно із законом про НАБУ скасувати указ про призначення директора бюро можна за певних обставин (смерть, звільнення за власним бажанням, призначення на іншу посаду, досягнення 65-річного віку, результати аудиту роботи НАБУ та інше).
Національне антикорупційне бюро України створили 2015 року. З моменту заснування його очолює юрист Артем Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, вчиненим високопосадовцями.
У травні 2020 року в КСУ надійшло подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п’ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.
28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.
Водночас у КСУ підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, що виникли унаслідок виконання Ситником посадових обов’язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський пояснив, що рішення КСУ не несе загрози справам, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, вважатимуться легітимними й конституційними.
НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства.
16 вересня КСУ визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ, зокрема положення про наділення президента України повноваженнями створювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності й затверджувати положення про Раду громадського контролю та про порядок його формування.
У НАБУ заявили, що через рішення КСУ поза законом опиниться аудит і призначення керівника бюро.
Президент Володимир Зеленський на онлайн-зустрічі з послами G7 19 листопада заявляв, що директор НАБУ Ситник залишиться на посаді після 16 грудня, а рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними низки окремих положень закону про НАБУ поки не створює загроз, які можуть вплинути на легітимність бюро і його очільника.
