Керівництво Верховної Ради й голови парламентських фракцій та груп 3 грудня провели зустріч із послами країн «Великої сімки», де обговорювали повернення відповідальності за неправдиве декларування, яку скасував Конституційний суд України. Про це повідомив у Twitter спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.
«Разом із представниками депутатських фракцій і груп зустрілися з послами G7. Обговорили відновлення ефективної діяльності антикорупційних органів та е-декларування. Парламент має єдину позицію – якнайшвидше повернути кримінальну відповідальність за недостовірне декларування», – написав він.
Як повідомила пресслужба Верховної Ради, українські парламентарі на зустрічі нагадали, що створена в Раді робоча група працює над розв’язанням трьох головних питань: відновлення відповідальності за недостовірне декларування; створення дійсно ефективних механізмів роботи антикорупційних органів; збалансування умов діяльності органів влади, зокрема Конституційного Суду України.
«Під час зустрічі обговорили необхідність швидкого ухвалення відповідного рішення. Наразі йде робота над єдиним законопроєктом, що об’єднає переваги документу, підготовленого парламентською робочою групою, та ініціативи президента України. Пошук компромісного рішення допоможе якнайшвидше відновити систему е-декларування та мінімізує ризики оскарження узгоджених змін до антикорупційного законодавства в Конституційному Суді України», – ідеться в повідомленні.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонував визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 2 листопада на зустрічі з парламентською фракцією «Слуга народу» президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.
Тупицький заявив, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкидав, що стосовно нього можуть організувати різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
Тоді ж Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України «Про запобігання корупції». 3 листопада документ підтримав профільний комітет.
