Колишній співробітник загону спецпризначення МВС Білорусі Ігор Макар, який передав журналістам записи, де обговорювали можливість убивства журналіста Павла Шеремета, заявив, що самого Шеремета попереджали про підготування цього злочину 2012 року.
Про це Макар сказав в інтерв’ю «Новой газете», опублікованому 9 січня.
Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов колишнього глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева, в яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в мінському офісі Зайцева. Відповідно до запису, Зайцев говорив, що завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо тодішній президент Білорусі Олександр Лукашенко і виділив на це $1,5 млн.
За словами Макара, він отримав цей запис «від анонімних джерел у КДБ тоді ж, коли його було зроблено, – 2012 року».
Колишній спецпризначенець каже, що почув у розмовах прізвище свого друга – Олега Алкаєва, ексначальника СІЗО №1 Мінська. Бажаючи врятувати товариша, Макар передав інформацію американським дипломатам. За даними колишнього спецпризначенця, Алкаєв сам попередив Шеремета про підготування вбивства, хоча і не знав змісту аудіозапису.
Макар уточнив, що передав американським дипломатам всю інформацію, а не тільки ту, яка стосується його товариша. Тоді журналістка зазначила, що спецслужби із країн, де перебували ті, чиє усунення обговорювали в кабінеті Зайцева, зокрема українські, мали теж повідомити про підготування злочинів.
Коли вона запитала Макара, чому українські спецслужби не відреагували на такий сигнал, той запевнив, що Шеремет тоді ще «тільки збирався переїжджати в Україну», але «інформацію передали і в Російську Федерацію, і в Україну, і навіть у білоруське МЗС».
Макар після оприлюднення аудіозаписів заявив про готовність особисто свідчити у справі про вбивство Шеремета. У статусі свідка його запросили на допит в Україну .
Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки «стосується можливих варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем».
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання «Українська правда», цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне способом, небезпечним для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Усіх їх заарештували, пізніше Дугарь і Кузьменко пом’якшили запобіжний захід і випустили із СІЗО, Антоненко перебуває під вартою вже понад рік. Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства Шеремета.
