Громадянам України потрібно дати можливість мати паспорти інших країн, за винятком Росії. Про це в інтерв’ю ТСН, опублікованому 30 грудня, заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба.
«Україні необхідне подвійне громадянство, щоб зберегти зв’язок із мільйонами українців, які виїхали й розпочали нове життя в інших країнах. Якщо ми вже не можемо втримати їх географічно в Україні, давайте тоді втримаємо їх ментально і юридично в нашому українському просторі. Безумовно, не може йтися ні про яке подвійне громадянство з державою-агресором. Це табу. Це закрита тема. І це має бути чітко капслоком у законі прописано», – підкреслив Кулеба.
За його словами, запровадження подвійного громадянства дасть змогу використовувати для розвитку України можливості українців, які живуть в інших країнах.
«Безумовно, мають бути серйозні фільтри для отримання подвійного громадянства, щоб не можна було цим маніпулювати, щоб усе було чітко врегульовано. Але я ще раз хочу підкреслити, що питання подвійного громадянства – це питання збереження української ідентичності у світі й використання можливостей закордонних українців для розвитку України. Якщо ми цього не зробимо, то втратимо всіх цих людей, цей потенціал. Я бачив конкретні приклади в тій же Франції, коли батьки українці і тримаються української спільноти, але їхні маленькі діти вже ростуть франкофонами, і їх дуже важко утримувати в українському полі», – зазначив міністр.
Згідно зі ст. 4 Конституції України, у країні «є єдине громадянство».
13 грудня 2019 року президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства. Він передбачав, зокрема, звільнення військовослужбовців-контрактників і переслідуваних на батьківщині росіян від обов’язку відмовлятися від іноземного громадянства в разі набуття громадянства України. Окрім того, проєкт закону пропонував розширити коло осіб, які мають підстави для набуття громадянства України за територіальним походженням.
На засіданні погоджувальної ради 18 травня 2020 року законопроєкт розкритикували представники фракцій «Європейська солідарність» і «Батьківщина».
19 травня розгляд законопроєкту відклали.
