Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що на заяви професорки Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Євгенії Більченко має звернути увагу СБУ. Про це він сказав у коментарі LIGA.Life.
Він нагадав, що Більченко протягом останніх років перебуває в базі «Миротворець» за маніпулювання інформацією та антиукраїнську пропаганду.
«Зважаючи на те, що такі заяви були раніше, мені здається, що це один із прикладів протиправних дій громадян України. Тому я впевнений, що на цю і на інші заяви, які лунали останнім часом, правоохоронці зобов’язані звернути увагу», – переконаний мовний омбудсмен.
Він зазначив, що Служба безпеки України в День соборності викрила групу інтернет-агітаторів, які керувалися вказівками з Росії, і припустив, що діяльністю Більченко також керують ззовні.
Кремінь нагадав, що її заяви не збігаються з позицією навчального закладу, професорсько-викладацького складу або студентів – мабуть, це особиста ініціатива Більченко «із деструктивною метою розпалювання міжнаціональної ворожнечі за мовною ознакою».
Кремінь також зазначив, що не бачить жодних дискримінаційних прикладів порушення прав російськомовних громадян України за мовною ознакою законом, який остаточно набув чинності.
«Закон про забезпечення функціонування державної мови виписаний коректно, відповідно до висновків Конституційного Суду, Венеціанської комісії, а також комісара ОБСЄ, і відповідає всім сучасним вимогам законотворчості», – пояснив омбудсмен.
Більченко в соцмережах різко розкритикувала посилення дії мовного закону в Україні і назвала його «черговим опухлим лімфовузлом у тілі онкохворої американської колонії». На її думку, в Україні «процвітає людиноненависницька ідеологія» і «націоналістична цензура».
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Деякі норми закону набули чинності в січні 2021 року.
У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов’язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав у липні 2020-го, що Київ виконав рекомендації комісії, писало агентство «Інтерфакс-Україна».
