Під час голосування за призначення міністром освіти та науки Сергія Шкарлета, який до цього тимчасово очолював відомство, у Верховній Раді кнопкодавили, заявила народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун 17 грудня, пише LB.ua.
Через це, за словами Совсун, фракція «Голос» хоче оскаржити це голосування.
Призначення Шкарлета підтримала мінімальна необхідна кількість нардепів – 226: «Слуга народу» – 171, «Опозиційна платформа – За життя» – 20, групи «Довіра» та «За майбутнє» дали 16 та 12 голосів відповідно, ще сім – від позафракційних депутатів; «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос» не дали жодного голосу. Коли на табло у Раді показали результати голосування по фракціях, парламентарі почали скандувати: «Ганьба!».
«Що мене обурило сьогодні, – це те, що ми побачили фальсифікацію результатів голосування. Що є особливо важливим в умовах, коли за офіційною інформацією за пана Шкарлета було 226 голосів. Разом із тим ми бачимо, що у фракції ОПЗЖ проголосувала значно більша кількість депутатів, ніж та, яка фізично була присутня у той момент у залі парламенту. До прикладу, жодна людина не бачила пана [Григорія] Суркіса в залі парламенту. Його картка проголосувала «за». Причому не тільки за призначення Шкарлета, а й за 40 інших випадків його картка голосувала», – заявила Совсун.
Напередодні профільний парламентський комітет – щодо питань освіти, науки та інновацій – не підтримав призначення Шкарлета міністром.
48-річний Шкарлет – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. У 2010–2020 роках був ректором Чернігівського національного технологічного університету. У 2010 році його обрали депутатом Чернігівської обласної ради від Партії регіонів. У 2015 році він знову намагався потрапити до Чернігівської облради, цього разу – від Блоку Петра Порошенка, але безуспішно.
У червні 2020 року Кабінет Міністрів призначив Шкарлета заступником міністра та т.в.о. міністра освіти.
Одразу після призначення Шкарлета звинуватили у плагіаті декількох наукових робіт. Сам чиновник заперечував наявність плагіату у своїх роботах. Він заявив, що «не зобов’язаний посилатися на всі статті в інтернеті» і посилається «лише на першоджерело».
1 липня 40 українських вчених, зокрема академіки Національної академії наук, виступили проти призначення Шкарлета т.в.о. міністра. Вони зазначили, що Шкарлета «доказово визнали плагіатором» і порушником норм академічної чесноти.
У вересні комітет з питань етики Національного агентства з питань забезпечення якості освіти дійшов висновку, що у трьох роботах Шкарлета є плагіат. У відповідь т.в.о. міністра подав на агентство до суду.
14 грудня представники низки освітніх організацій (зокрема, Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, Національної академії педагогічних наук України, Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи) попросили президента України Володимира Зеленського призначити Шкарлета міністром освіти. Автори звернення вважають, що Шкарлет має значний управлінський досвід та розуміє проблеми галузі.
Наступного дня кілька громадських організацій, які займаються сферою освіти («Смарт освіта», «Батьки SOS», «Батьківський контроль», Центр інноваційної освіти «Про.Світ», «Ре:Освіта» та інші), попросили не призначати Шкарлета главою Міносвіти на постійній основі. На їхню думку, Шкарлет «не в змозі підтримати конкретними діями необхідні реформи».
15 грудня академіки НАН України, професори, доктори та кандидати наук (загалом понад 300 осіб, перелік підписантів постійно оновлюють) написали відкритого листа депутатам та голові Верховної Ради Дмитру Разумкову, в якому закликали не призначати міністром освіти Шкарлета.
