Уповноважений із захисту української мови Тарас Кремень повідомив у Facebook, що із 16 січня, коли почала діяти ст. 30 закону України про забезпечення функціонування української мови як державної, йому надійшло 195 скарг і звернень українців.
«Найбільша кількість – із Києва та Київської області (74), найменше – із півдня та сходу України. Львів’яни надіслали 17 звернень, одесити і харків’яни – по 12», – написав Кремень.
За словами омбудсмена, більшість звернень – 117 – стосувалися відсутності української версії сайтів інтернет-видань і сайтів інтернет-магазинів.
Про порушення своїх прав у сфері обслуговування заявили 34 громадяни, про розміщення зовнішньої реклами недержавною мовою – 25, про порушення мовного законодавства в галузі освіти – чотири, про використання чиновниками недержавної мови під час виконання своїх обов’язків – три.
Крім того, Кремень розповів, що на телефонну лінію його секретаріату звернулося приблизно 50 осіб. Вони, серед іншого, просили пояснити, чи зобов’язані представники сфери обслуговування надавати інформацію про товари і послуги державною мовою на прохання споживача.
«Відповідно до закону, на прохання клієнта, його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, окрім державної, лише у випадку, якщо це прийнятно для обох сторін. Таким чином, ніхто не може зобов’язати фармацевта чи продавчиню обслуговувати клієнтів недержавною», – підкреслив Кремень.
Він зазначив, що кількість скарг невелика. Це є, зокрема, результатом роз’яснювальної роботи, вважає Кремень.
«Найбільше – це свідчення законослухняності більшості представників сфери обслуговування, які, незважаючи на карантинні обмеження, продовжують створювати кращі умови для громадян України», – додав він.
https://www.facebook.com/govuamova/posts/294159679046734
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов’язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав у липні 2020-го, що Київ виконав рекомендації комісії, писало агентство «Інтерфакс-Україна».
