Палата представників Конгресу США підтримала проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік, який, зокрема, передбачає посилення санкцій проти газотранспортного проєкту «Північний потік – 2». Про це повідомляють на сайті Палати представників.
«За» проголосувало 335 членів Палати представників, «проти» – 78.
Розширені обмеження проти «Північного потоку – 2» спрямовані на ширше коло компаній, включно з тими, які надають послуги зі страхування, перестрахування, тестування, інспекції або сертифікації, «необхідні або істотні для завершення таких проєктів». Згідно із законопроєктом, постачальники послуг або обладнання для модернізації технологій або встановлення зварювального обладнання трубоукладальних суден також перебувають під загрозою санкцій США. Повідомляють, що постраждає приблизно 120 компаній із понад 12 країн Європи.
Тепер голосування має відбутися в Сенаті, а потім проєкт скерують на підпис президенту США Дональду Трампу. Як зазначає Bloomberg, Трамп погрожував не підписати проєкту бюджету, оскільки він передбачає перейменування військових баз і не включає скасування закону, що захищає технологічні компанії від відповідальності за більшу частину користувацького контенту. Але голосів конгресменів більш ніж достатньо для подолання вето, пише агентство.
«Північний потік – 2» – газогін, який має зв’язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Спочатку повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, згодом, за даними The New York Times, вона зросла до майже $11 млрд. Станом на грудень 2019 року добудували 93,5% газогону, повідомляв офіційний представник оператора проєкту – компанії Nord Stream 2 AG – Єнс Мюллер.
Влада США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає «Північний потік – 2» загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газогону заморозили, оскільки у грудні 2019 року США запровадили санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. Відразу після цього швейцарська компанія Allseas зупинила роботи з будівництва «Північного потоку – 2» і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладальники. «Газпром» заявив про залучення до завершення проєкту російських трубоукладальників.
Канцлерка Німеччини Ангела Меркель 1 вересня стверджувала, що «Північний потік – 2» добудують, незважаючи на погрози США. 8 вересня вона сказала, що погоджуватиме будь-які дії проти Росії у зв’язку з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального з європейськими партнерами, але ще не вирішила, чи стосуватимуться вони будівництва газогону. 11 вересня міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що будівництво газогону «Північний потік – 2» можуть заморозити як реакцію на отруєння Навального, але вже 17 жовтня оголосив, що газогін добудують.
Кандидат у президенти США від Демократичної партії Джо Байден, який набрав найбільшу кількість голосів, заявив про жорстку позицію щодо «Північного потоку – 2». Він хоче назавжди зупинити цей проєкт.
Спеціально обладнане російське судно «Академік Черський» не стало добудовувати газогін і попрямувало в Калінінград 27 листопада. Корабель відправили в Росію, оскільки найнята «Газпромом» для сертифікації «Північного потоку – 2» норвезька компанія Det Norske Veritas – Germanischer Lloyd не змогла перевірити судно і його обладнання через санкції США.
Незважаючи на це, представник Nord Stream 2 AG заявив про плани відновити будівництво газогону вже із 5 грудня. Посольство США в Берліні 5 грудня закликало уряд Німеччини зупинити будівництво «Північного потоку – 2».
7 грудня стало відомо, що укладання газогону у водах Німеччини може продовжити спеціалізована баржа «Фортуна», що ходить під російським прапором.
