У Гадрутському районі Нагірного Карабаху в районі населених пунктів Хін Тагер і Хцаберд в оточення азербайджанських військ потрапили військові з Вірменії та Росії. Про це прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив «Радіо Азатутюн» в інтерв’ю, яке було опубліковано 16 грудня.
«За нашими відомостями, російські миротворці також перебувають в оточенні. Є проблема зі зв’язком, тому що через розташування, а також через події є певні проблеми зі зв’язком, причому ці проблеми є й у російських миротворців, і там у нас склалася певна кризова ситуація», – сказав він.
Пашинян зазначив, що є інформація про нових полонених.
Карабаський лідер Араік Арутюнян заявив, що в полон потрапило «кілька десятків військовослужбовців армії оборони Карабаху», повідомляє «Радіо Азатутюн».
У міноборони Росії заявили «РИА Новости», що їхніх військових у Карабасі не оточували.
Увечері 16 грудня в соцмережах з’явилося відео нібито виведення вірменських військових з оточення в Гадрутському районі. Цей факт підтвердили в міністерстві оборони Вірменії.
«Відео відповідає дійсності. Операцію проводили завдяки активним діям російського миротворчого контингенту, який виконує миротворчу місію в Республіці Арцах (Нагірний Карабах. – «ГОРДОН»), за безпосереднього посередництва командувача [російського] контингенту генерал-лейтенанта Рустама Мурадова», – ідеться в повідомленні відомства.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир’я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в «масштабній провокації», обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок «стрімкого контрнаступу». Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Обидві країни, які беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир’я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців. Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна «змусили» підписати документ, «максимально вигідний» для Баку.
У міноборони Вірменії 12 грудня заявили про відновлення наступу азербайджанськими військовими в напрямку населених пунктів Беюк Таглар – Хцаберд. Азербайджан пояснив це «провокаційними діями Єревана на звільнених територіях Нагірного Карабаху», однак не уточнив, що саме сталося.
13 грудня в міноборони Азербайджану пояснили ситуацію. Частина збройних сил Вірменії, за даними відомства, залишилася в лісовій зоні селища Гадрут, військові почали здійснювати «терористичні акти й акції саботажу проти азербайджанських мирних жителів та військовослужбовців».
За даними міністерства оборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовців, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. У Вірменії станом на 14 листопада було відомо про 2317 загиблих військовослужбовців.
Росія розмістила штаб «миротворчих сил» у Степанакерті. За інформацією станом на 16 листопада, РФ скерувала в Нагорний Карабах 140 літаків зі своїми «миротворцями».
