У бюджеті України на 2021 рік закладено моменти, які не зовсім відповідають деклараціям політиків, заявив у коментарі виданню «ГОРДОН» політолог Микола Давидюк.
«Бюджетний процес відбувається у класичних українських умовах. Ухвалення готують чи то під Новий рік, чи то під Різдво. Не відомо, чи встигнуть, тому що, крім того, що треба підготувати технічну частину, ще треба мотивувати депутатів голосувати. Отже, потрібно знайти консенсус серед олігархів і груп впливу всередині самого Кабінету Міністрів. Схоже, що бюджет ухвалять, хоча інсайдери у владі кажуть, що вони навіть готові жити по 1/12 (щомісячному бюджету), що, насправді, буде не дуже впевненою політикою. За часів COVID-19 і економічного спаду одержувати такі негативні сигнали – не найкращий варіант. Також цікавий сам момент ухвалення – братимуть депутати додаткові конверти чи ні. Велике шекспірівське запитання. Тому що півтора року говорити про боротьбу з корупцією і щомісяця отримувати конверти – це, скажімо так, трохи не відповідає європейським прагненням. Якщо депутати візьмуть гроші за ухвалення бюджету, це буде означати те, що це бюджет корупції, а не розвитку», – сказав Давидюк.
За його словами, дохідна частина бюджету не дає впевненості в тому, що у країні планують розвиток і реформи.
«Залишається багато запитань до проєкту бюджету. У ньому закладено моменти, які не завжди відповідають напрямам, про які говорили політики. У реальності там більше кулуарщини. Тому треба уважно стежити, як цей бюджет будуть витрачати. Я подивився викладені таблиці й бачу багато спірних моментів. Наприклад, дохідна частина митниці не показує, що в цьому відомстві вирішили побороти корупцію. Не передбачено значного надходження коштів з митниці. Це свідчить тільки про те, що її реформувати не збираються, будуть тільки говорити і тягнути час. Якби мали намір перемогти корупцію, ми побачили б у бюджеті зростання надходжень на мільярди гривень», – зазначив співрозмовник.
Одним із недоліків видаткової частини він вважає відсутність достатніх коштів на інновації в технологіях і державному управлінні.
«Потрібно зміцнювати не тільки фізичну інфраструктуру, а й інвестувати в нові технології, у мізки людей. Парламентарям потрібно гроші, які вони отримують від партій, витрачати не на газети, комп’ютери й офіси, а саме на розвиток лідерства, тренінги, навчання персоналу. Щоб навіть під час зміни влади у країні було достатньо кадрів, здатних виконувати державні завдання. Хочу звернути увагу, що один із найменших бюджетів – у Міністерства цифрової трансформації. Але ж із погляду ефективності це міністерство має найвищий коефіцієнт на кожну витрачену гривню. Дуже дивно, що їм дають так мало грошей. Саме їхня діяльність наближає Україну до великих розвинених країн і дає можливість вирватися з депресивної бідної точки, де ми зараз перебуваємо. Нам треба більше інвестувати в такі сфери, адже вони інноваційні. Це питання в залі парламентарії мають порушити і дати Мінцифрі більше коштів у рази. Тому що Мінцифри поборює корупцію й бюрократію і тихо, що не піарячись, дає якісний результат», – підкреслив Давидюк.
27 листопада Кабінет Міністрів України передав доопрацьований проєкт державного бюджету на 2021 рік на розгляд до Верховної Ради.
26 листопада уряд затвердив проєкт держбюджету України на 2021 рік до другого читання. Його дефіцит порівняно з варіантом до першого читання знизили.
Міністр фінансів України Сергій Марченко пояснював, що на поступове підвищення мінімальної заробітної плати 2021 року держбюджет витратить 41 млрд грн. За його словами, оновлений проєкт держбюджету на 2021 рік погодили з Міжнародним валютним фондом.
з 1 січня 2020 року мінімальна зарплата в Україні зросла на 13,2%, до 4723 грн. 25 серпня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, який передбачає підвищення мінімальної зарплати до 5000 грн. Рішення набуло чинності 1 вересня.
У липні прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував, що до кінця 2021 року мінімальна зарплата зросте до 6500 грн. 2022 року, за його словами, вона становитиме 6700 грн, а 2023-го – 7200 грн.
