Національне антикорупційне бюро після програшу у Вищому антикорупційному суді у вже закритій справі «Роттердам плюс» розгорнуло у ЗМІ нову медіакампанію щодо дискредитації формули. Про це пише адвокатка сторони захисту Наталія Дригваль у своїй колонці для видання «Обозреватель».
«Справа «Роттердам плюс» народилася в ефірі двох телеканалів, які співчувають великим споживачам електроенергії. На одному лише піарі трималася три з половиною року, поки прокуратура, а потім і суд не закрили її за відсутністю будь-яких доказів. Зазнавши фіаско в юридичній площині, НАБУ повернулося до улюбленого і перевіреного часом прийому – пішло у пресу, щоб там без суду і змагань призначити винних і винести «вирок», – пише адвокатка.
Вона підкреслила, що від самого першого дня справа «Роттердам плюс» була фікцією і суспільство через ЗМІ фактично змусили повірити в якусь злочинну і зловісну формулу.
«Але нескінченно називати біле чорним неможливо, і в серпні 2020 року спочатку комплексна експертиза, потім рішення прокурора і суду поставили крапку в цій історії», – додала Наталія Дригваль.
У підсумку за три з половиною року безрезультатного розслідування прокуратора і Вищий антикорупційний суд підтвердили, що у справі «Роттердам плюс» не виявилося ні складу злочину, ні будь-чиєї вини.
«Сама формула ніякого збитку не завдала і, навпаки, була економічно і юридично обґрунтованою, що підтвердили державні експертні інститути. Визнали це все, крім детективів НАБУ, які будували на фіктивній справі свої кар’єри і отримали за це з бюджету 97 млн грн», – підсумувала адвокатка.
28 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про закриття справи «Роттердам плюс» у частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитку. 8 серпня спливав термін проведення розслідування, яке триває три з половиною року, із березня 2017-го. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов’язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв’язку з відсутністю складу злочину.
Під час засідання Вищого антикорупційного суду 23 вересня прокурор САП заявив, що жодних доказів скоєння злочину в цій справі за три з половиною року знайти не вдалося. Суд погодився, що справу потрібно закрити.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу «Роттердам плюс» через відсутність складу злочину.
