Президент РФ Володимир Путін хоче перемовин із Євросоюзом щодо ситуації у Білорусі. Таку думку 12 грудня в ефірі радіостанції «Эхо Москвы» висловив російський політолог Станіслав Бєлковський.
«Кремль не хоче, щоб президентом стали прямі представники Сполучених Штатів Америки, Польщі та Литви. Цього не хочеться. Зокрема, природно, в оточенні Володимира Путіна є люди, які нагнітають його уявлення про небезпеку такого сценарію. Тобто Путін не хоче [опозиціонерку] Світлану Тихановську президентом, навіть перехідним, а хоче, щоб Євросоюз, включно із Польщею та Литвою, домовився із ним про якийсь спільний сценарії транзиту влади у Білорусії», – сказав він.
За словами політолога, якщо такі перемовини відбудуться, Росія дасть Олександру Лукашенку, який вважає себе президентом, «однозначно правильний сигнал: 2021 рік має стати для нього останнім роком перебування при владі».
«Мабуть, Росії доведеться гарантувати безпеку Олександра Лукашенка після звільнення ним посади. Що, втім, не означає, що він має осісти саме в Росії. Узбекистан і Куба для цього теж цілком згодяться», – пояснив Бєлковський.
Він вважає, що після втечі до Росії колишнього президента України Віктора Януковича втікати туди ще й Лукашенку – «якось зовсім не романтично».
Із 9 серпня у Білорусі не вщухають масові акції протесту тих, хто не згоден із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.
Путін був серед лідерів, які першими привітали Лукашенка із перемогою, – наступного дня після виборів, ще до оголошення офіційних результатів. Після виборів Лукашенко заявив про бажання «зберегти спільну батьківщину з Росією».
Лукашенко 23 вересня знову обійняв, як він вважає, посаду президента. Вперше за історію Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна.
