Організаційний комітет Білорусі з підготовки та проведення 2021 року в Мінську ігор чемпіонату світу з хокею із шайбою висловив співчуття у зв’язку з позбавленням міжнародною федерацією цього виду спорту (IIHF) права Білорусі проводити ці змагання.
Заява опублікували 19 січня на сайті Ради міністрів Білорусі.
«Організаційний комітет… шкодує про ухвалене безпідставне рішення IIHF про перенесення з Білорусі цього турніру. Таким рішенням формують прецедент, за якого спортивні змагання, покликані об’єднувати країни та народи, сприяти встановленню миру і злагоди в дусі олімпійських принципів, можуть перетворюватися на інструмент розбрату і тиску на догоду інтересам політиканів», – ідеться в документі.
В оргкомітеті підкреслили, що «Білорусь неухильно виконувала всі контрактні зобов’язання щодо організації турніру» і вже провела «значну роботу в цьому напрямі».
«Ми, як і раніше, віримо у верховенство об’єднавчої сили спорту і в те, що міжнародна спортивна спільнота зможе вийти з-під впливу політичних і фінансових сил, а хокейна родина стане ще міцнішою і не озиратиметься на політичні амбіції людей, які не мають нічого спільного зі спортом», – заявили представники Білорусі.
Чемпіонат світу з хокею 2021 року мали проводити в Ризі та Мінську із 21 травня до 6 червня. Латвія у вересні 2020 року відмовилася приймати чемпіонат разом із Білоруссю, пояснюючи це напруженою політичною ситуацією після виборів президента.
Наприкінці минулого тижня компанії Skoda, Nivea і Liqui Moly відмовилися спонсорувати турнір, якщо його проведуть у Білорусі. 18 січня Міжнародна федерація хокею повідомила, що вирішила не проводити змагань у Білорусі і розгляне можливість проведення змагання тільки в Латвії.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру «Весна», із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювати по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують цього року), а вже після цього провести нові вибори.
Тихановська назвала перемогою рішення перенести з Мінська матчі чемпіонату світу з хокею.
