Конфлікти, які супроводжують закон про використання української мови, спричинені емоціями. Таку думку висловив 18 січня в ефірі телеканала «Україна 24» мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
«Це не більше ніж емоції. Можливо, це витівки «п’ятої колони», можливо, комусь ще б хотілося, щоб в Україні діяло інше законодавство. Закону півтора року, було багато емоцій і під час його реєстрації, і під час обговорення, і коли він набрав чинності. Це такі речі, які ми сприймаємо як неминучі», – сказав він.
Омбудсмен прокоментував окремі норми закону, які набули чинності 16 січня і зобов’язують обслуговувати українців українською мовою.
«Те, що сфера обслуговування також буде в контексті мовного законодавства – це нормально, це найбільша сфера, де траплялося найбільше порушень. Тепер кожен громадянин має право отримувати інформацію українською мовою. І мене ображає, коли громадяни України саботують виконання мовного закону, коли деякі з «політичних туристів» знаходять 1000 і один спосіб обійти закон. Це неприйнятно, нецивілізовано і по-хамськи», – заявив Кремень.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов’язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. У комісії зауважили, що мовне питання не має стати джерелом міжетнічної напруженості в Україні.
