Венеціанська комісія розкритикувала рішення Конституційного Суду України щодо антикорупційної реформи. Про це йдеться у терміновому висновку ВК, який опублікували 9 грудня за запитом президента України Володимира Зеленського.
У комісії заявили, що рішення КСУ не має чіткої аргументації, твердої основи у міжнародному праві і його могли ухвалити із порушенням процедури, оскільки у деяких суддів був конфлікт інтересів щодо цього питання.
ВК зазначає, що таке рішення не лише мало негативні наслідки для боротьби із корупцією в Україні, а й підірвало довіру суспільства до конституційного правосуддя загалом.
Проте у комісії підкреслили, що конституційної ролі КСУ мають дотримуватися, і Верховна Рада має виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба із корупцією, зокрема у судовій системі. Раді варто зберегти обов’язок для чиновників (зокрема суддів і прокурорів) декларувати активи та зберегти санкції за умисне недостовірне декларування.
Тому Венеціанська комісія пропонує Верховній Раді розглянути її рішення.
Ст. 366-1 Кримінального кодексу про кримінальну відповідальність за подання попередньо неправдивих відомостей у декларації, яку скасував КСУ, потрібно відновити. Водночас санкції можуть бути деталізовані і включати позбавлення волі, якщо сума недостовірно задекларованих активів перевищує певний поріг. Повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) перевіряти декларації державних посадових осіб, окрім суддів, можна відновити, оскільки на них не впливають доводи КСУ. Щоб знизити ризики можливого тиску НАЗК на суддів, також можна: посилити громадський контроль за НАЗК відповідно до стандартів GRECO; деякі слідчі повноваження НАЗК можна сформулювати у вужчому сенсі, можна запровадити деякі спеціальні виключення або процесуальні гарантії для суддів; можна запровадити нагляд за діяльністю НАЗК щодо суддів або у формі механізму розгляду скарг, або у формі регулярних звітів НАЗК до відповідного судового органу.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування попередньо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ 27 жовтня в Україні розпочалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку із рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду передбачало необхідність закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того ж дня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. Тупицький заявив, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не виключив, що щодо нього можуть здійснювати різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
Тоді ж спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України «Про запобігання корупції». 3 листопада документ підтримав профільний комітет.
226 нардепів підписали і передали до Конституційного Суду України заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження. Водночас наголошують, що воно стосується не всіх суддів: депутати хочуть добитися відставки 11 суддів, які підтримали рішення про скасування частини положень антикорупційних законів.
4 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який запроваджує покарання за недостовірне декларування. Він передбачає штрафи, громадські роботи та обмеження свободи, але не позбавлення волі, як було раніше. У НАЗК закликали президента ветувати документ.
