Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький не з’явився в Офіс генерального прокурора сьогодні з поважної причини, ухилятися від процесуальних дій не має наміру, повідомили у КСУ агентству «Інтерфакс-Україна».
Глава КСУ мав з’явитися в Офіс генпрокурора сьогодні. Його викликали для вручення підозри. В Офісі генпрокурора повідомили: голова КСУ поінформував, що не може прибути через сімейні обставини, але не надав документи про поважність причин неявки.
Підозру Тупицькому в підкупі свідка й у наданні свідком свідомо неправдивих свідчень (ст. 386 і ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України) відправили поштою. Окрім того, ОГП скерував президенту України Володимирові Зеленському клопотання про усунення глави КСУ з посади судді на два місяці.
«Ні Конституція, ні закон України «Про Конституційний Суд» не оперують таким поняттям, як усунення судді КС від займаної посади», – прокоментували в суді.
Зеленський вважає, що Тупицький «не може бути головою КС». На думку президента, перезавантаження суду потрібно розпочати з його голови.
Тупицького призначилисуддею Конституційного Суду у травні 2013 року за квотою президента. Зараз йому 57 років. Він уродженець Черкаської області. У 1993–2010 роках був суддею Куйбишевського райсуду Донецька, потім, до обрання у КСУ, працював в апеляційних господарських судах Донецької, Львівської та Дніпропетровської областей. Конституційний Суд України він очолив у вересні 2019 року.
За даними програми «Схеми», Тупицький 2018 року став власником земельної ділянки в Кореїзі в анексованому Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством. У своїй декларації про доходи він цієї інформації не відобразив. Також «Схеми» заявляли, що Тупицький у 2006–2010 роках брав тіньову участь у приватизації заводу в Донецькій області бізнесменом Владиславом Дрегером.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконануючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції. Рада поки що його не розглядала.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.
4 грудня Верховна Рада ухвалила інший законопроєкт №4460-д, який передбачає покарання за недостовірну інформацію в електронних деклараціях. Документ вводить покарання у вигляді штрафів і обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Новіков говорив, що цей законопроєкт «не відповідає запиту українського суспільства». Представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський казав, що цей закон є тимчасовим компромісним варіантом.
15 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який відновлює повноваження НАЗК. 25 грудня Зеленський його підписав. Як заявила голова антикорупційного комітету парламенту, нардепка від «Слуги народу» Анастасія Радіна, закон відповідає нещодавно оприлюдненому висновку Венеціанської комісії. Він відновлює ті повноваження НАЗК, щодо яких КСУ не навів правової позиції щодо їх неконституційності. Також Рада ухвалила інший закон, який встановлює особливості складання протоколу про адміністративні правопорушення щодо суддів.
