Парламентська фракція «Слуга народу» поки не ухвалила рішення щодо нардепа Олександра Дубінського. Про це на брифінгу у Верховній Раді 26 січня сказала нардепка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук, повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».
«Поки що сьогодні ми сконцентрувалися на законодавстві, ухваленні законів, поки що ще навіть не почалося голосування за ті варіанти, які були озвучені вчора головою фракції», – сказала Кравчук.
Політикиня нагадала, що йдеться про сигнальне голосування у фракції щодо трьох питань: про виключення Дубінського із фракції, про невиключення, а також про зняття його з посади заступника голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
За словами Кравчук, «потрібно ще зрозуміти, як правильно технічно організувати це голосування».
11 січня США внесли до санкційного списку 11 фізичних осіб та організацій з України. Під санкції, крім Дубінського, потрапили колишній прокурор Генпрокуратури України Костянтин Кулик, бізнесмен-утікач, екснардеп Олександр Онищенко, колишній український дипломат і політолог Андрій Теліженко.
22 січня Дубінський повідомив, що Monobank запропонував закрити його рахунки. Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк говорила в інтерв’ю «Українській правді», що особи, проти яких вводить санкції мінфін США (список OFAC), автоматично потрапляють «в систему фінансового моніторингу всіх банків цивілізованого світу».
«Я не впевнена, що банки, наприклад, у Російській Федерації або в Китаї будуть використовувати список OFAC для того, щоб моніторити своїх клієнтів. Але банки у країнах ЄС, Швейцарії, Великобританії, Сполучених Штатах Америки і навіть в Україні користуються цим списком для того, щоб визначати клієнтів із підвищеним ризиком або необґрунтовано високим ризиком. Тобто потрапляння людини до цього списку означає, що будь-яким американським компаніям буде заборонено взагалі мати фінансові зносини з цією особою, заборонено мати фінансові зносини з компаніями, які пов’язані з цією особою», – розповідала Каленюк.
За повідомленнями мінфіну США, фізособи, на яких наклали обмеження, пов’язані з Деркачем, щодо якого США ввели санкції у вересні 2020 року «за спроби вплинути на президентські вибори у США 2020 року». Разом із Деркачем санкції ввели ще проти трьох росіян – Артема Ліфшиця, Антона Андрєєва і Дар’ї Асланової, співробітників російського «Агентства интернет-осследований! (більш відомого як «фабрика тролів»).
Дубінський заперечує, що спільно з Деркачем намагався вплинути на президентські вибори в США 2020 року.
Деркач у травні, червні, липні і вересні опублікував чотири партії записів нібито телефонних переговорів п’ятого президента України Петра Порошенка, які той вів у 2015–2016 роках із різними політиками. Зокрема, було опубліковано нібито записи розмов із президентом РФ Володимиром Путіним і новообраним президентом США Джо Байденом.
На записах люди з голосами, схожими на голоси Порошенка і Байдена, зокрема, обговорювали відставку тодішнього генерального прокурора Віктора Шокіна та отримання Києвом кредитних гарантій від США на суму $1 млрд. Деркач вважає, що Байден міг чинити тиск на керівництво України.
25 січня відбулися засідання фракції «Слуга народу», де, зокрема, обговорювали і питання Дубінського. За даними ЗМІ, президент України Володимир Зеленський на засіданні парламентської фракції запропонував Дубінському вийти з її складу, але той не погодився.
Дубінський скаржився на тиск і наклеп із боку Центру протидії корупції (громадська організація зверталася до Мінфіну США із закликом ввести санкції проти нардепа).
