Відомі українські журналісти та медіаексперти спрямували президенту Володимирові Зеленському, голові Верховної Ради Дмитрові Разумкову і народним депутатам звернення з вимогою зняти з розгляду парламенту законопроєкт «Про медіа».
На думку підписантів, зазначений документ суттєво обмежує права журналістів і свободу слова, а також суперечить національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України.
Видання «ГОРДОН» наводить текст звернення повністю.
***
«Законопроєкт» Про медіа «(№2693д), який обмежує свободу слова у країні, потрібно зняти з розгляду Верховної Ради.
У травні цього року Верховна Рада України передала законопроєкт «Про медіа» на доопрацювання в комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, але доопрацьований варіант підтримало лише семеро із 17 народних депутатів – членів комітету, усі вони представники фракції «Слуги народу». Депутати з інших фракцій законопроєкту не підтримали.
Автори законопроєкту проігнорували звернення журналістів провідних сайтів і блогерів, що мають підтримку мільйонів громадян, місцевих друкованих видань і всеукраїнських телекомпаній, журналістських та медійних громадських організацій і профспілок.
У доопрацьованому варіанті не враховано зауваження ОБСЄ, Головного науково-експертного управління Верховної Ради, експертів Ради Європи, зокрема:
не враховано рішення Ради Міністрів ОБСЄ 3/2018: «Повноцінно вести свої закони, політику і практику щодо свободи ЗМІ щодо дотримання своїх міжнародних зобов’язань і перегляд і, за потреби, скасування або зміна їх (законів, політики і практики), щоб вони не обмежували можливості журналістів виконувати свою роботу самостійно і без зайвих зусиль і перешкод». Законопроєкт №2693-д навпаки обмежує права журналістів-фрілансерів, оскільки визнає професійні права на інформацію та акредитацію тільки тих журналістів, у посвідченні яких указано зареєстроване медіа, навіть якщо посвідчення журналіста видала професійна чи творча спілка журналістів. Також законопроєкт передбачає блокування або скасування реєстрації всього медіа, а не тільки незаконного контенту, що є непропорційною санкцією; не враховано зауваження експертів Ради Європи з вимогою «лібералізувати регулювання онлайн-медіа та друкованої преси, а також надати додаткові гарантії від можливих зловживань у разі застосування санкцій (зокрема, таких як блокування онлайн-медіа)». Експерти зауважили, що країни – члени ЄС не регулюють контенту онлайн-медіа, у жодному регулятивному документі ЄС не згадано онлайн-ЗМІ. Консультант Ради Європи рекомендував Україні відкласти введення регулювання інтернет-ЗМІ й почекати, поки Євросоюз розробить і протестує рішення в цій сфері. Поки що немає рішень Євросоюзу та практики застосування директив ЄС, які нібито намагаються виконати автори законопроєкту; комітет Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським союзом у своєму рішенні вказав, що Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги «не регулює питання діяльності друкованих та онлайн-медіа», а також що «держави-учасники повинні забезпечити чітке визначення в законодавстві компетенції та повноважень національних регулювальних органів, а також способи їхньої підзвітності. Водночас у ст. 90 законопроєкту наведено перелік повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, який не є вичерпним»; зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради стосуються невідповідності законопроєкту ст. 85 і 92 Конституції України. Згідно з висновком ГНЕУ, передусім потрібно змінити структуру і зміст законопроєкту.
Ще раз підкреслюємо, що зміни, яких дійсно потребує медіазаконодавство, – це спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання (особливо – з боку держави) виконувати свою роботу.
Неприпустимі спроби обмежити свободу слова також і через законопроєкт «Про Службу безпеки України», який передбачає право СБУ без рішення суду обмежувати доступ громадян до інформаційних ресурсів, анулювати ліцензії телеканалів, утручатися в роботу поштових операторів і провайдерів, установлювати засоби негласного отримання інформації з каналів зв’язку. Це суперечить як національному законодавству, так і міжнародним зобов’язанням України.
Звертаємося до всіх депутатських фракцій і груп, до кожного народного депутата України: зупиніть спроби обмежити свободу слова і права журналістів. Повну політичну відповідальність за обмеження фундаментального права людини на свободу вираження поглядів та інформації несе фракція партії «Слуга народу», депутати якої, на жаль, і є авторами авторитарних законопроєктів у сфері медіа.
Звертаємося до президента України: не підтримуйте ініціативу чиновників обмежити свободу слова і права журналістів. Тільки вільні люди можуть будувати вільну країну!»
***
Звернення спрямовано президенту України Володимирові Зеленському, голові Верховної Ради Дмитрові Разумкову, головам парламентських фракцій і груп, а також народним депутатам України.
Документ на момент виходу новини підписали (в алфавітному порядку):
головна редакторка видання «ГОРДОН» Олеся Бацман, головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов, телеведуча Наташа Влащенко, телеведучий, засновник видання «ГОРДОН» Дмитро Гордон, продюсер ток-шоу «Свобода слова Савіка Шустера» Павло Єлізаров, директор інформагентства «Українські новини» Денис Іванеско, голова правління «Національної асоціації українських медіа» Тетяна Котюжинська, шеф-редакторка видання LB.ua Соня Кошкіна, журналіст Сергій Лямець, блогер, співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко, шеф-редактор видання «Обозреватель» Орест Сохар, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, головний редактор газети та інтернет-видання «Факти» Олександр Швець, голова Незалежної медіапрофспілки України Сергій Штурхецький, телеведучий Савік Шустер.
Автори зауважують, що звернення – відкрите, інші представники медіагалузі можуть приєднатися і підписати документ.
Законопроєкт №2693 авторства нардепів від «Слуги народу» було зареєстровано у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували надати Нацраді з питань телебачення і радіомовлення функцію нагляду і контролю за всією сферою медіа.
Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. 19 травня 2020 року Верховна Рада відправила його на повторне перше читання.
Понад 100 журналістів, медіаменеджерів і експертів підписало відкритого листа президенту України Володимирові Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам і європейським партнерам України, у якому закликали не підтримувати законопроєкту «Про медіа».
1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт.
3 липня представництво ЄС в Україні закликало продовжити консультації щодо законопроєкту «Про медіа».
26 листопада в інтерв’ю головній редакторці видання «ГОРДОН» Олесі Бацман заступник глави Офісу президента України Кирило Тимошенко заявив, що рано чи пізно законопроєкт «Про медіа» буде ухвалено.
