Верховна Рада України 15 грудня ухвалила законопроєкт №4470 «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції». Про це повідомляє кореспондент видання «ГОРДОН».
Проєкт закону загалом підтримало 300 нардепів.
Презентуючи проєкт закону, нардеп від «Слуги народу», голова комітету парламенту з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський заявив, що документ розробляла робоча група, до якої увійшли представники всіх депутатських фракцій і груп.
Голова комітету Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила, що комітет рекомендував ухвалити проєкт закону.
«Цей законопроєкт вносить зміни до закону «Про запобігання корупції» і відновлює повноваження Нацагентства з питань запобігання корупції. Він відповідає нещодавно оприлюдненому висновку Венеційської комісії. Він відновлює ті повноваження НАЗК, щодо яких КСУ не навів правової позиції щодо їх неконституційності. Законопроєкт встановлює особливості здійснення антикорупційних заходів щодо суддів», – сказала Радіна.
За її словами, законопроєкт пропонує дозволити суддям КСУ і суддям інших судів у разі, якщо вони відчуватимуть тиск під час, наприклад, перевірки декларацій, звернутися до Вищої ради правосуддя або до Конституційного Суду, а ті, зі свого боку, можуть звернутися в НАЗК для усунення порушень.
Ще один законопроєкт, розроблений робочою групою, №4471 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складання протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-4-172-9 і 188-46, 212-15, щодо судді, судді Конституційного Суду України», підтримав 321 нардеп.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкт до рішення Венеціанської комісії.
КСУ складається з 18 суддів – по шість призначають президент України, Радою і з’їзд суддів України. Наразі у відомстві працює 15 суддів. Із трьох вакантних посад дві призначають за квотою Верховної Ради. Цих вакансій не заповнюють уже приблизно протягом року, розповідав Тупицький. На засіданні 6 листопада парламент не зміг призначити суддів за своєю квотою.
