Бюджетні кошти, які виділили на державне оборонне замовлення України (ДОЗ) минулого року, використовували неефективно. Таку думку висловив у інтерв’ю «Обозревателю» 11 січня, народний депутат України, член парламентського комітету з питань оборони, безпеки і розвідки Сергій Рахманін.
«Ідеться про великі гроші, які навіть якщо і не розкрадаються – [гроші] неефективно витрачаються, банально тринькаються або просто не використовуються», – заявив він.
Одна з найпоширеніших причин, чому контракти зриваються, полягає в тому, що гроші пізно надходять на рахунки і не в повному обсязі, сказав нардеп.
«Гроші, якщо їх не встигають «перекинути», повертаються на казначейські рахунки. Для державного бюджету загалом – це добре, але для оборони й безпеки країни – це біда», – резюмував Рахманін.
Він навів приклад неефективних витрат бюджетних коштів під час замовлення дослідно-конструкторських робіт (ДКР).
«З’являється, наприклад, пропозиція створити… інноваційний підстаканник для чайної склянки. Приходять люди, які з документами, кресленнями, цифрами доводять, що це цілком реально і вкрай важливо. Аргументовано і переконливо. Кінцевий результат обіцяють за три роки. Минають три роки. І виявляється, що навіть зразка немає, з п’яти запланованих етапів пройшли два з половиною. Пояснюють: «Мінфін вчасно гроші не переказував, субпідрядник підвів, матеріали подорожчали. Продовжмо цей ДКР ще на рік. Ну, стільки грошей витратили, не ставити ж на них хрест! Ми можемо показати шість томів напрацьованої документації! Нам треба ще трохи часу і трохи грошей». ДКР продовжують ще на рік. Потім ще. І ще», – розповів нардеп про одну зі схем.
ДКР можуть тривати десятиліттями і завершитися безрезультатно, хоча на них виділяли великі суми грошей, додав Рахманін. Причому ніхто не дізнається, чи вийшло це з об’єктивних причин або «спочатку був спосіб подоїти оборонний бюджет», зазначив він.
На думку Рахманіна, замовляти оборонне дослідження має держава під конкретну концепцію розвитку армії. Вона ж зобов’язана жорстко стежити за процесом. Інша схема розкрадань відбувається безпосередньо на закупівлі товарів.
«Приходить на початку року замовник і каже: нам дуже потрібно 100… кавових філіжанок. – Точно потрібні? – Точно. Ось вам аналітика, довідки, висновки фахівців, які доводять, що без цих філіжанок нашій безпеці каюк! Наближається кінець року. Замовник каже: – Знаєте, ми не змогли купити філіжанки. Дуже хотіли, але не купимо. Бо, виявляється, їх нам не продають там, де ми хотіли. А там, де можемо купити, не та якість. І посередник багато хоче. І коронавірус усі процеси гальмує. Але у нас же гроші все одно залишаються? Не витратимо до 31 грудня – згорять. Придбаймо на ці гроші… чайні склянки. Вони точно є. За тією ж ціною. – Так а навіщо вам чайні склянки? – Ну, кавові філіжанки точно були б корисніші, але краще так, ніж ніяк», – розповів він.
Можливостей та прав на дослідження всіх обставин таких закупівель немає. Оприлюднення будь-якої інформації, пов’язаної з ДОЗ, є правопорушенням, що передбачають кримінальну відповідальність, пояснив Рахманін.
«Я не маю права навіть підтвердити або спростувати інформацію, яку оприлюднюють журналісти чи блогери», – резюмував депутат.
Міністр оборони України Андрій Таран наприкінці грудня минулого року звітував про виконання ДОЗ на 99,5%.
На початку грудня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак говорив, що держоборонзамовлення в Україні не передбачає всього необхідного для Збройних сил України, зокрема закупівлю ракетного комплексу «Нептун».
Рада нацбезпеки і оборони України від 18 лютого 2020 року передбачила на виконання річного держоборонзамовлення 25,848 млрд грн, на 16% більше ніж 2019 року.
