Позиція Верховної Ради збігається із висновками Венеціанської комісії про рішення Конституційного Суду України. Про це на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій та груп 14 грудня сказав голова українського парламенту Дмитро Разумков, передає кореспондент видання «ГОРДОН».
«Минулого тижня ми отримали висновки Венеціанської комісії щодо рішень Конституційного Суду України та інших заходів, які були із цим пов’язані. Я задоволений тим, що позиція Венеціанської комісії щодо багатьох питань збігається із позицією Верховної Ради – і щодо питання незалежності інституцій, і щодо питання відповідальності за незаконне збагачення, що вона має бути досить жорсткою, що має бути кримінальна відповідальність за недекларування», – сказав спікер.
Він нагадав, що парламент ухвалив закон про відповідальність за недостовірне декларування.
Разумков розповів, що 15 грудня нардепи розглянуть два законопроєкти, напрацьовані робочою групою Ради.
«Це законопроєкти, пов’язані з діяльністю Нацагентства з питань запобігання корупції з урахуванням позицій, зазначених у рішенні Конституційного Суду 27 жовтня», – сказав він.
Перший терміновий висновок, що стосується КСУ, Венеціанська комісія оприлюднила 9 грудня. Комісія розкритикувала рішення КС України про скасування частини положень антикорупційного законодавства, але підкреслила: конституційної ролі КСУ мають дотримуватися і Верховна Рада має виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба із корупцією, зокрема у судовій системі.
У другому терміновому висновку щодо реформи Конституційного Суду України, який опублікували 10 грудня, Венеціанська комісія оцінює рішення КСУ 27 жовтня 2020 року як вказівку на те, що реформа КСУ є виправданою.
Обидва висновки Венеціанська комісія підготувала на запит президента України Володимира Зеленського.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вирішив, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні розпочалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв’язку із рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій та припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК навмисне «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту та суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкт до рішення Венеціанської комісії.
КСУ складається із 18 суддів – по шість призначають президент України, Рада та з’їзд суддів України. На цей час у відомстві працює 15 суддів. Із трьох вакантних посад дві призначають за квотою Верховної Ради. Ці вакансії вільні уже приблизно рік, розповідав Тупицький. На засіданні 6 листопада парламент не зміг призначити суддів за своєю квотою.
