Рада нацбезпеки і оборони на засіданні 29 грудня схвалила законопроєкт про посилення відповідальності за недостовірне декларування. Про це повідомила пресслужба президента України Володимира Зеленського.
Проєкт закону передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс, Кримінальний процесуальний кодекс та інші законодавчі акти. Після доопрацювання президент подасть його до Верховної Ради як невідкладний.
«Багато хто з народних депутатів не хотіли, щоб було покарання у вигляді позбавлення волі. Тому був ухвалений законопроєкт із компромісною редакцією. І зараз ми виправляємо помилку. Я згоден, що цей законопроєкт треба доопрацювати, щоб не було суперечок із приводу тих чи інших норм» , – сказав глава держави.
Голова парламентського комітету з питань правової політики, нардеп від «Слуги народу» Андрій Костін заявив, що має бути відновлено не тільки кримінальну відповідальність, а й «відповідне покарання» за недостовірне декларування.
«РНБО підтримала позицію президента щодо відновлення такого виду покарання, як позбавлення волі за недекларування і за недостовірні відомості в електронних деклараціях наших чиновників», – сказав політик.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевіряти, зберігати та оприлюднювати. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК навмисно «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким запропоновано визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкту до рішення Венеціанської комісії.
Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який вводить покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів і обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.
15 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який відновлює повноваження НАЗК. 25 грудня Зеленський його підписав. Як заявила голова антикорупційного комітету парламенту, нардепка від «Слуги народу» Анастасія Радіна, документ відповідає нещодавно оприлюдненому висновку Венеціанської комісії. Він відновлює ті повноваження НАЗК, щодо яких КСУ не привів правової позиції щодо їхньої неконституційності. Також Рада ухвалила інший закон, який встановлює особливості складання протоколу про адміністративні правопорушення щодо суддів.
