Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду нове клопотання про продовження строків розслідування справи голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Про це прессекретарка САП Ольга Постолюк повідомила видання «Бабель».
Вона зазначила, що зараз у прокуратурі чекають на розгляд.
Як повідомляє Центр протидії корупції, клопотання розглянуть у суді 14 січня. Слідчий суддя – Андрій Біцюк, який раніше вже відмовлявся задовольняти клопотання про продовження строків розгляду справи.
4 січня в.о. керівника САП Максим Грищук повідомляв «Бабелю», що слідство хоче провести низку експертиз у цій справі, тому і просить суд продовжити строки. Однак Вовк відмовляється приходити на допити, посилаючись на ст. 63 Конституції (вона дозволяє громадянинові не свідчити проти себе). «Прокурори намагалися через суд застосувати привід, але судді відмовили», – сказав Грищук.
Строки досудового розслідування у справі ОАСК спливають 17 січня. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, після закінчення слідства не можна обрати підозрюваним запобіжний захід, якщо його не обрали раніше. Вовку не можуть обрати запобіжний захід – судові засідання переносять, оскільки він на них не з’являється.
6 січня Вищий антикорупційний суд відмовився продовжувати строки до 17 березня через недоліки у клопотанні, повідомив Центр протидії корупції. У Центрі заявили, що це рішення наражає на небезпеку всю справу, оскільки тепер досудове розслідування доведеться зупинити або достроково закінчити, не довівши до кінця.
17 липня 2020 року НАБУ повідомило, що правоохоронці вручили підозри Вовку й іншим суддям, а також тодішньому керівнику Державної судової адміністрації Зеновієві Холоднюку.
Вовку інкримінують ч. 3 ст. 27, ст. 351-2 (організація перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 (організація ухвалення суддею (суддями) свідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) і ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.
Підозри базуються на аналізі записів, які було зроблено в кабінеті Вовка і оприлюднено 26 липня 2019 року. Тоді у прокуратурі заявляли, що судді ОАСК системно втручалися в діяльність вищих органів влади України. В ОАСК заявили про грубе втручання у свою діяльність, спроби тиску на суддів і їхньої дискредитації. Вовк сказав, що обшуки у приміщенні суду – це «цирк», а записи розмов суддів, оприлюднені правоохоронцями, сфальсифіковано.
11 серпня НАБУ оголосило Вовка, чотирьох суддів ОАСК і двох ексчленів Вищої кваліфікаційної колегії суддів у розшук, оскільки вони не були на допитах.
За даними «Української правди», генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова підписала подання до Вищої ради правосуддя про усунення кількох суддів ОАСК (зокрема голови суду Вовка) 14 серпня.
3 листопада Вовка знову оголосили в розшук. У відповідь на інформацію у ЗМІ про розшук в Окружному адмінсуді Києва заявили, що Вовк із 2 листопада перебуває на лікарняному у зв’язку із самоізоляцією через коронавірусну інфекцію СOVID-19, і підкреслили, що інформація про ігнорування повісток не відповідає дійсності. Вовк заявляв, що повісток не отримував.
Наприкінці листопада Вовк заявив, що не ходитиме на допити в Національне антикорупційне бюро.
