Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков на засіданні погоджувальної ради парламенту заявив, що комітет Ради з питань правової політики двічі не виконав його доручення провести засідання, що стосується виходу країни з конституційної кризи. Про це повідомляє кореспондент видання «ГОРДОН».
«У мене двічі було доручення комітету з питань правової політики щодо проведення засідання. На жаль, воно не відбулося. Я розумію, що хтось хворіє. Але якщо ми за два тижні не можемо провести засідання і можемо розглянути тільки чотири питання, у мене виникає логічне запитання: а що ми робимо?» – обурився він.
Разумков сказав, що парламент має демонструвати свою ефективність.
«Я дуже сподіваюся, що це просто якась безалаберність, а не некомпетентність, а тим більше – що це не пов’язано з гальмуванням процесу, тому що на порядку денному стояли питання саме для допомоги робочій групі в майбутньому вийти з тієї кризової ситуації, яку ми спостерігаємо після безпрецедентного рішення Конституційного Суду. Комітету було двічі дано доручення зібратися і надати свої письмові пропозиції робочій групі [яка готувала законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування]. Цього не відбулося. Думаю, ми отримуємо достатньо велику зарплату, особливо в тих умовах, у яких працює сьогодні парламент, щоб нам вистачало часу і хисту займатися безпосередньо своєю роботою. Якщо ні – варто чесно про це говорити і визнавати свої помилки», – сказав він і доручив секретаріату з’ясувати, чому склалася така ситуація.
Конституційна криза в Україні почалася після того, як Конституційний Суд 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи». 29 жовтня, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
У КСУ заявили, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», а рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
Президент України Володимир Зеленський 29 жовтня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Голова КСУ Олександр Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. Він стверджує, що зміна складу КСУ може привести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що стосовно нього можуть проводити різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
3 листопада Рада закликала 11 суддів КСУ, які голосували за скасування частини антикорупційних норм, піти у відставку. 4 листопада 226 нардепів підписали і передали у КСУ заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження.
